Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона
Главная Контакты Карта сайта
Моя газета Авторские подарки

 
Хмельницкие новости
 
Введите слово для поиска :

У місті загинуло 145 тисяч людей!

30.04.2010 Размер текста:  Т+   T-  Распечатать 

У цьому році виповнюється 65 років великої Перемоги над німецькими агресорами, які 22 червня 1941 року напали на Радянський Союз. 1418 діб йшли бойові дії від Чорного моря до Барєнцева, і від Ельби до Волги. Двічі війна прокочувалася і через Проскурів - на початку липня 1941 року, коли він був окупований нацистами, і у березні 1944 року, коли під час Проскурівсько-Чернівецької операції війська 1-го Українського фронту звільнили місто.

Пройшло 65 років, але ніхто ніколи не забуде, що принесла нашому місту війна...
Окупанти визнавали тільки один метод управління територією - фізичне знищення непокірного населення. Будь-яка провина місцевих жителів суворо каралася штрафами, арештами, ув'язненнями та розстрілами.
Планам окупаційної влади активно протидіяла створена у вересні 1941 р. міська підпільна організація. Її організатором та керівником став Микола Храновський. До організації ввійшли підпільні групи Семенюка та Поліщука. На першому організаційному засіданні, яке відбулося на квартирі Храновського, був утворений підпільний комітет, до складу якого увійшли М. Храновський, П. Вітанов, П. Семенюк, Ф. Назаров, І. Селіванов.


Поступово в боротьбу із ворогом долучалося все більше жителів міста. Відповідно збільшувалися і ряди організації. За три роки боротьби в структурі організації діяло 26 підпільно-диверсійних груп. За роки підпільної діяльності було надруковано 41 тис. листівок. Підпільно-диверсійними групами було проведено 589 диверсійних актів: пошкоджено 196 паровозів, розбито при зіткненнях 193 вагони, пущено під укіс 22 ворожих ешелони, знищено при катастрофах 856 німців, зіпсовано і знищено 242 тони паливо-мастильних матеріалів, отруєно 600 кг масла, 10 тон ковбаси, 1200 кг повидла. На боротьбу із підпільниками, які виводили з ладу комунікаційні мережі та знищували особовий склад окупаційних органів, ворог докладав чимало зусиль. Окупантам вдалося в квітні-травні 1943 р. вийти на слід підпільників і провести масові арешти. За час роботи організації із вересня 1941-го по травень 1944 р. від рук окупантів загинуло 79 підпільників, серед яких були: К. Кошарський, П. Семенюк, М. Трембовецька, Ф.Волкотруб, М. Волкотруб, М. Бондаренко, А. Сова, П. Вітанов та багато інших вірних синів і дочок своєї батьківщини.


Переховування місцевим населенням у своїх помешканнях комуністів, євреїв, військовополонених, іногородніх, виготовлення і підробка фальшивих документів трактувалося окупаційною владою міста як злочини, за які засуджували до смертної кари. Так, 4 лютого 1942 р. Проскурівський міський суд за підробку документів та шпигунство засудив до смертної кари Якилину Медвидовську. Вирок виконали через три дні (7 лютого 1942 р. о 14 год.). 20 травня 1942 р. польовий суд міста Проскурова за розповсюдження "брехливих" відомостей про успіхи Червоної Армії під Москвою засудив до смертної кари жителя міста Олександра Анікіна. Патріота розстріляли 23 травня 1942 року. За переховування військовополоненого, надання йому притулку, забезпечення харчуванням та необхідними документами німецький суд у м. Проскурові засудив до смертної кари двох жінок - Надію Галас та Віру Соловей, а їхню подругу Мотрю Заєць - до п'яти років тюремного ув'язнення.


Смертельним вироком для єврейського населення міста став підписаний гебітскомісаром 14 грудня 1941 року наказ щодо переселення євреїв міста із своїм майном у гетто. Тут діяло єврейське самоврядування - юденрат, яке нічим не могло протидіяти нелюдській жорстокості фашистів. За даними Надзвичайної державної комісії, в м. Проскурові євреїв почали розстрілювати з осені 1941 р. До кінця року окупантами було знищено 800-850 євреїв. Конвеєр смерті ще більш інтенсивно запрацював з осені 1942 р. Всього у місті від рук окупантів загинуло 9500 євреїв, або 58 відсотків від загальної кількості єврейського населення, що проживало у місті.
Виявлення місць масового знищення радянських громадян та військовополонених розпочалося зразу ж після визволення міста. Діяла Надзвичайна державна комісія по розслідуванню злочинів німецько-фашистських загарбників. До її складу були включені представники місцевих органів влади та партійних органів: голова Кам'янець-Подільського облвиконкому Андрій Петрович Ковбасюк та голова Проскурівської міськради депутатів трудящих Петро Олександрович Шимко. Комісією на основі складених актів було встановлено, що за роки „господарювання" нацистська окупаційна влада на території міста знищила в концтаборі 65 тис. військовополонених, розстріляла, повішала та замучила 81000 цивільного населення.


Політика німецько-фашистських окупантів на окупованій українській території носила чітко виражений людиноненависницький характер. Практичне здійснення політики гітлерівської Німеччини виконували спеціально створені військово-репресивні органи - гестапо, поліція, жандармерія, та так звані зондеркоманди. Для масового знищення військовополонених, мирного населення німецько-фашистські окупанти створили у Проскурові спеціальні резервації - концентраційні і пересильні табори, єврейське гетто, тюрми, гестапівські і. поліцейські застінки. Звичайними були масові розстріли, тортури і катування людей, моріння голодом, хворобами.
Хмельничани свято бережуть нетлінну пам'ять про розстріляних, заморених, замучених своїх земляків і військовополонених. На могилах жертв фашистів, місцях масових розстрілів мирного населення і військовополонених встановлені пам'ятники і пам'ятні знаки скорботи, проводяться траурні церемонії, мітинги-реквієми, покладаються вінки і квіти. До них постійно приходять люди, щоб віддати шану пам'яті безневинно убієнних.


Хай буде вічною пам'ять про них, а їхні братські та одиночні. могили нагадують нині сущим і прийдешнім поколінням про жахи і трагедії війни. Не проходь і ти, читачу, біля великого меморіалу чи невеличкої солдатської могили - жертв страшної війни. Постій у задумі, поклонися їхній пам'яті, їхній трагічній долі, їхньому бажанню жити в щасті на цьому грішному світі.


За виданням: Слободянюк П.Я., Вавринчук М.П. та ін. Воєнне лихоліття на Поділлі
 


12336

Также в рубрике:
 

 

 
Загрузка...
 
Новости Хмельницкого
 
© 2008-2019 www.moyagazeta.com
При перепечатке материалов
активная ссылка на сайт объязательна.

Кількість відвідувачів