Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона
Главная Контакты Карта сайта
Моя газета
 
 
Хмельницкие новости
 

 

 
 

 
Наша кнопка

код кнопки:
 
 
Введите слово для поиска :

Правильне загартовування є невичерпним джерелом здоровґя. Крок 3. Загартування

25.11.2011 Размер текста:  Т+   T-  Распечатать 

Продовжуємо нашу бесіду щодо підвищення фізичного імунітету.

Попередні кроки на шляху до фізичної досконалості стосувалися правильного харчування, зміцнення статури, розвитку фізичних якостей та естетики тіла (http://moyagazeta.com/news/a-6696.html).

Багатьом здається, що коли чуєш про загартування, то все начебто зрозуміло – воно пов’язано з водою, ще й холодною, це корисно для здоров’я… Але, коли доходить до справи, виникають певні труднощі. Наприклад, якій спосіб загартування обрати та з чого почати? Як, загартовуючись, нарощувати навантаження? Що і як робити, щоб не захворіти від такого виду оздоровлення? І, взагалі, «чи варта овчинка вичинки»?
Отже, загартування організму – це система процедур, які сприяють підвищенню супротиву організму несприятливим впливам зовнішнього середовища, удосконаленню процесів його терморегуляції та очищення. У свою чергу, терморегуляція визначає здатність людини підтримувати «робочу» температуру тіла, незважаючи на коливання температури зовнішнього середовища.
При загартуванні організм розвиває стійкість до охолодження та перегріву і, тим самим, до широкого спектру захворювань. Ефективно покращується еластичність шкіри. Зокрема, для жінок загартування може стати доступною альтернативою різноманіттю косметичних засобів.
Безпосередній контакт із навколишнім середовищем здійснюється через шкіру. Вона є найбільшим органом людини. Її, звісно, потрібно тренувати. Правильний режим зміни температури навколо неї – прекрасний, доступний тренажер і очищувач, що запобігає старінню! Адже старіння – це занепад організму унаслідок самоотруєння продуктами обміну речовин. Старіюче тіло – це зашлакована система з затухаючими процесами самооновлення. Через шкіряне дихання та піт організм «із задоволенням» позбавляється токсинів і шлаків.
Негативні прояви загартування виявляються через елементарну неосвіченість багатьох людей у даному питанні. Тому хочеться привести деякі факти.
У 1988 році Слиньком П. П., доктором медичних наук, співробітником Інституту фізіології ім. А. А. Богомольця АН УРСР, було зроблено та зареєстроване відкриття в області фізіології, яке назвали «Явищем постперспераційної проникності шкірного покрову». Його автор довів: проникність шкіри для водних розчинів при різних температурах сильно змінюється, а у звичайних умовах вона практично непроникна в обох напрямках. Тобто, тільки за певних умов, навіть через неушкоджену поверхню шкіри, в організм проникають токсичні, корисні й нейтральні речовини, які розчиняються у воді і секреті потових залоз.
При цьому критичною є температура навколишнього середовища, яка близька до 29°С (фаза 1). Коли ж вона підіймається вище, інтенсивність потіння помітно зростає (фаза 2). Вода та надлишкові солі з крові поступають до потових залоз, і по потовим протокам виступають на поверхні шкіри. Випаровуючись, вода охолоджує поверхню шкіри і створює на ній електростатичні потенціали, під дією яких вода структурується – набуває корисних властивостей.
Як тільки припиняється потіння, наприклад, при зниженні температури, проникність шкіри (зовні всередину) різко зростає (фаза 3). Шкіра, можна сказати, робить вдих, і, перед закриттям потових проток, відбувається всмоктування водних розчинів з поверхні шкіри у внутрішні її шари, потові залози і далі – в тканинну рідину, лімфу та кров. Наприклад, за дві хвилини через поверхню тіла людини, яка пірнула після парильні в басейн, усередину організму може потрапити до 10 мл води.
Для більш чіткого розуміння даного процесу, візуалізуємо його.

Спрощена схема впливу температури навколишнього середовища
на функціонування шкірного покриву («Ефект Слинько»)


Фаза 1 «Рівновага» (мінімальне шкірне дихання):
 

  • майже повна відсутність пропуску водних розчинів;
  • зосередження під шкірою шлаків, токсинів тощо, а ззовні – нашкірного «бруду» (бактерій, вірусів, отрути різного походження, жирів, кремів, розчинених газів, іонів металів, миючих та пральних засобів).

Фаза 2 «Очищення» (шкірний видих):
 

  • максимальний пропуск водних розчинів у напрямку "назовні" з метою прискорення охолодження, виведення з організму "бруду";
  • при випаровуванні вода структурується, набуває бактерицидних та противірусних властивостей.


Фаза 3 «Всмоктування» (шкіряний вдих):
 

  • максимальний пропуск водних розчинів у напрямку "всередину" з метою прискорення висихання та зігрівання, всмоктування в організм нашкірного "бруду".

З описаного ефекту можна зрозуміти, що, зокрема, не є бажаним:
 

  •  застосовувати процедури закалювання без попереднього очищення організму (щонайменше протягом 2-х місяців) шляхом дотримання правильного харчування (розкрита у попередній публікації);
  •  швидко охолоджуватися після потіння (зіпріння) без попереднього очищення тіла ззовні або у забрудненому середовищі;
  •  дихати холодним повітрям без попереднього змащення слизової оболонки носу засобами на основі рослинних масел, пити холодні напої та їсти морозиво (особливо зі штучними домішками) не дотримуючись гігієни порожнини рота та горла (буде розкрита у наступній публікації). Вдихання холодного повітря, вживання холодної води та їжі сприяють проникненню в кров бактерій і вірусів, що знаходяться на слизових оболонках рота і носоглотки. Це може привести до захворювання ГРВІ, хоча «контакту» з хворими людьми не було.
     

Разом із цим, можна рекомендувати для досягнення більшої ефективності дії різноманітних складів корисних речовин на водній та спиртовій основі, які наносяться на шкіру, попередньо очищати її та застосовувати термоконтрастні процедури. Наприклад, занурення в теплу (вище 32°С) мінеральну ванночку на кілька хвилин має перериватися короткочасними (на кілька секунд) різкими охолодженнями відповідних частин тіла, що дозволить значно скоротити час процедури та зменшити витрати профілактико-лікувальних засобів. Це ж стосується й процедур обгортання, аплікацій, компресів, грязелікування, нанесення косметичних та ін. засобів на водній та спиртовій основі.

Однак, для засобів, приготовлених на жировій основі, діють інші закони (дифузного проникнення жирових речовин у міжклітинні простори). У такому разі, навпаки, масаж та теплові процедури збільшують проникність шкіри (зовні всередину) завдяки розкриттю пор.
Хочеться відмітити, що принципи та рекомендації щодо загартовування викладені у наукових дослідженнях доктора медичних наук, керівника лабораторії підвищення стійкості організму до факторів зовнішнього середовища Київського НДІ медичних проблем фізичної культури Подшибякіна А. К. та його співробітника Кайра І. А. Ці вчені доказали, що головною причиною виникнення простудних захворювань є не сильна різка дія холоду, а уповільнене слабке охолодження частини шкірної поверхні. Короткі, але різкі перепади температур (10-15°С) призводять до швидкого відновлення температури охолодженої ділянки і тому вони більш прийнятні, ніж поступове зниження температури води. Тобто, чим швидше здійснюється охолодження, тим швидше протікають адаптаційні процеси. До речі, методики поступового зниження температури води лише на декілька градусів дуже складні для використання в домашніх умовах.

За рахунок адаптації, енергетична потреба щодо підтримання температури у загартованої людини знижується в середньому на 20%. Важливо відзначити, що підвищенню вироблення тепла організмом сприяє і м'язове скорочення – тремтіння, яке включає в роботу так звані м'язові насоси (відкриття Арінчіна Н. І.). Вони, в свою чергу, полегшують роботу серця, тому що самі виконують функцію серцевого скорочення. Звичайно, бажано, щоби тремтіння з'являлося якомога на морозі пізніше. У м'язах тренованих до холоду людей виявляється підвищення біоелектричної активності без розвитку напруження самих м'язів. Дослідження біоелектричних процесів показує, що при цьому підвищується тонус судин і знижується тепловіддача.

Досконалість фізичного та духовного росту через загартування довів на прикладі свого життєвого шляху відомий на весь світ Порфирій Іванов – творець духовно-оздоровчої системи, засновник руху івановців. Але до 35 років він жив, як і більшість оточуючих його людей: пив, курив, любив азартні ігри, бився. Потім він показав, що у загартованих людей змінюється система крові, підвищується імунітет, збільшується активність різних функцій клітин крові.

Враховуючі зазначене, кожен, хто бажає укріпити своє здоров’я загартуванням, повинен здійснити вибір методів загартовування з урахуванням індивідуальних особливостей.
Для загартування природа дарувала людству різноманітні джерела: сонце, повітря, воду. Інші ефективні засоби, як, наприклад, парильня, були винайдені штучно. У результаті застосування джерел за певними обставинами «народжуються» відповідні способи загартування. Звичайно, деякі з них неможливо відділити один від одного, тому вони приймаються в комплексі, що підвищує їх ефективність.

Аеротерапія – це загартовування організму за допомогою повітря. Тут все дуже просто: повітряні ванни. Це найбільш м'яка і безпечна процедура, яку можна проводити навіть на балконі. З повітряних ванн і рекомендується починати систематичне загартовування. Гартуюча дія повітря залежить, головним чином, від його температури, вологості та швидкості.
Дозування повітряних ванн здійснюється двома шляхами: поступовим зниженням температури повітря або збільшенням тривалості процедури при одній і тій самій температурі. Перші повітряні ванни при температурі 10-15°С повинні бути не більше 15-20 хв. Під час них потрібно виконувати енергійні рухи.

Повітряні ванни можна приймати лежачи, але краще – в русі, при безпосередньому контакті незахищеного одягом тіла з повітряним середовищем. У сиру і вітряну погоду їхню тривалість треба скоротити. При дощі, тумані, сильному вітрі (понад 3 метри за секунду) проводити процедури на початкових стадіях загартування не слід.
Інший простий спосіб досягнення стійкого результату: у повсякденному житті намагайтеся вдягатися трохи легше, ніж «за погодою» на вулиці та у приміщеннях, і загартування буде відбуватися автоматично.

Геліотерапія – загартовування сонячними променями – прийняття сонячних ванн. Тут також головне – робити все «без фанатизму». Знаходження під променями може бути як дуже корисним, так і дуже шкідливим для людського організму.
Сонце випромінює енергію великого спектру частот. Впливаючи на людський організм, випромінювання проникає у всі його структури, та впливає на всі функції.

Найкраще приймати сонячні ванни лежачи, розташувавшись ногами до сонця, зранку, коли повітря особливо чисте і ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора, коли сонце хилиться до заходу (бажано не менш, як через 30-40 хв. після прийому їжі). Кращий час для засмаги: ранньою весною і восени – 9-13 і 16-18 год.; пізньою весною і влітку – 8-11 і 17-19 год. Якщо ж є бажання засмагати вдень, коли сонце стоїть високо, то піддавати тіло опроміненню краще через листя дерев, а через кожну годину бажано робити перерви, не менш як 15 хв., відпочиваючи в тіні. Перші сонячні ванни треба приймати при температурі повітря не нижче 18°С. Тривалість їх не повинна перевищувати 5 хв. (далі додавати по 3-5 хв., поступово доводячи до години). Спати під час прийому повітряних та сонячних ванн не рекомендується! Голова та очі повинні бути захищені від прямої дії сонця.

Обтирання – це найбільш щадна процедура, з якої також можна починати загартовування організму. Його можна проводити людям будь якого віку, не боячись завдати шкоди. Роблять його енергійно, за допомогою жорсткої мочалки або полотенця. У перші дні температура води повинна бути біля 35°С, а потім її слід поступово знижувати до 15 градусів. Краще для цього мати дві рукавички, одна з яких змочується холодною водою, а інша – гарячою.

Обливання проводиться, починаючи з температури води близько 33°С для дорослих. Згодом температуру води слід поступово знизити до 15°С. Краще починати з омивання ніг (зранку – гарячою, увечері – холодною водою), а потім поступово підніматися догори, збільшуючи площу омивання. Звикають до цієї процедури приблизно тиждень, а потім Ви почнете отримувати від обливання справжнє задоволення.

Контрастний душ проводиться таким чином. Спочатку температура води повинна бути найбільш комфортною. Потім ви підвищуєте температуру до максимально можливої для вас приблизно на хвилину. Вимикаєте гарячу воду і стоїте близько двадцяти секунд під холодною. Далі вода знову робиться максимально гарячою (зовсім ненадовго), але все тіло повинно трохи зігрітися, після чого треба вимкнути гарячу і постояти близько хвилини під холодною. Останній цикл бажано повторити двічі. Перший тиждень робіть тільки одну зміну температури води, поступово доходячи до такої кількості, як описано вище.

Ходіння босоніж – найдоступніший і простий спосіб загартовування. Можна почати ходити босоніж вдома, спочатку по 10-15 хв. двічі на день. Поступово, по відчуттях, потрібно збільшувати час. Перед сном потопчіться у ванні по щиколотку в прохолодній воді в 20-17°С 1-2 хвилини, потім розітріть ноги долонею до гаряча. Оскільки стопи рефлекторно пов'язані з верхніми дихальними шляхами, одночасно з ходінням босоніж корисно полоскати горло водою, поступово знижуючи температуру від 20°С до 8°С (обов’язково при дотриманні гігієни горла – буде у наступній публікації). Ці рекомендації підійдуть і дітям і дорослим.

Сауна та лазня. Досягнення оздоровчо-омолоджуючого ефекту можна поєднувати із задоволенням та радістю, що дарують різні види лазень та саун. Якщо ви цінуєте своє здоров'я і хочете відновити сили після насиченого трудового тижня, відвідування парильні стане не тільки корисною процедурою, а й джерелом позитивних емоцій. Лазня та сауна впливають на організм багатосторонньо: температурою, вологістю, механічно та фітонцидно (при парінні віниками, а також використанні ефірних масел).
Вченими доведено, що лазнева процедура значно знижує рівень молочної кислоти в м’язах - основного фактора втоми, змінює кислотний PH на лужний, нормалізує тиск. До того ж, проникаючи глибоко в середину тіла, теплова енергія сприяє зняттю тілесних блоків, що розслаблює організм, допомагає йому впоратися з хворобами, стресами та в цілому заспокоює його. Тому про парильню хочеться сказати дещо більше.

Деякі поради для досягнення найбільшого ефекту від сауни (лазні):

  • бажана періодичність відвідування парильні – один раз на один або два тижні;
  • паритися бажано не менше, ніж через одну-дві години після їжі, але бажано не натщесерце;
  • перед заходом у парильню зніміть всі металеві вироби, попередньо ополосніться в душі, потім витріться рушником (у парильну бажано кожного разу заходити сухим), а на голову вдягніть спеціальну шапочку або обмотайте її рушником для запобігання перегріву;
  • якщо плануєте використовувати віник, то його спочатку краще замочити у холодній воді, щоб він розправив листя, а потім вже – у гарячій (цю воду потім можна використовувати для омивання тіла);
  • перший захід у парильну призначено лише для звикання – початкового розігріву протягом 5-7 хв. Не намагайтеся досягнути при цьому рясного потовиділення, знаходячись в ній довго та на верхніх полицях. Якщо вважаєте, що у парильні надто сухе повітря, то облийте водою полиці та стіни. Довільно чергуйте дихання через рот та ніс;
  • після виходу з парильні знов ополосніться в душі та відпочиньте протягом 15 - 20 хвилин. Можна плавати у нехолодному басейні;
  • під час відпочинку бажано випити трохи неохолодженого свіжого соку, квасу, трав’яного чаю або чистої води, можна з’їсти трохи свіжих фруктів або ягід. Протипоказані будь-які газовані води, консервовані соки, напої із вмістом кофеїну та алкоголю, «важка» їжа;
  • після відпочинку можна знову йти паритися хвилин 8-10, але у більш інтенсивному режимі. При цьому, можна просто спокійно полежати, зайнятися самомасажем за допомогою спеціальної рукавиці, або, якщо повезе, отримати масаж віниками;
  • після третього заходу у парильню можна, прийнявши душ, створити контраст: облитися холодною водою з відра, зануритися в холодну воду, повалятися в снігу. В крайньому випадку, прийміть максимально прохолодний душ. Це загартує ваш організм, поліпшить стан шкіри, надасть гарний тонус;
  • після останнього заходу в парильню треба вимитися жорсткою мочалкою, яка видалить з поверхні шкіри залишки бруду, омертвілі клітини та чорні точки. Можна прийняти контрастний душ, а потім зробити тривалий відпочинок не менш ніж 20 хвилин, під час якого бажано дозволити шкірі висохнути самостійно, без витирання.

Щодо протипоказань та показань лазневих процедур можна ознайомитися, наприклад, тут http://www.podrujka.com/news.php?art=850 або з інших джерел. Однак не слід забувати про надзвичайну застережливість працівників МОЗ. Багатьом із них краще щось заборонити, адже це набагато швидше, ніж спрямувати людину на поступове тренування уразливої системи організму. Наприклад, про це свідчить власний досвід академіка РАПН Н.Семенової, засновника унікальної Школи здоров’я. Усе написано в її книгах.
Не варто боятися процедур загартування! Потрібно лише дотримуватися нехитрої техніки безпеки і підходити до справи «без фанатизму», адже нехтування правилами може завдати шкоду здоров’ю.

Крім забезпечення фізичного вдосконалення організму, цілющій ефект від загартування проявляється у зміцненні психічного та духовного імунітетів людини, що в тій чи іншій мірі описано у доступних джерелах інформації. Таким чином, правильно організоване загартування – це один з найдоступніших, перевірених часом, способів омолодження та оздоровлення, а також невід’ємна складова розвитку потужного імунітету людини. Отже, не ігноруйте його!
У наступній статті буде викладено необхідні заходи особистої гігієни та запропоновано рекомендації щодо істотного зниження ризику захворювання горла.

Дмитро Купрієнко, Маріна Кубасова


16788

Также в рубрике:
 
 

 

 

 
Новости Хмельницкого
 
 
© 2008-2017 www.moyagazeta.com
При перепечатке материалов
активная ссылка на сайт объязательна.

Кількість відвідувачів