Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона
Главная Контакты Карта сайта
Моя газета сказка 2019

 
Фотоматериалы Дела МАКАРОВА

На снимке последствия того, как, путем зажимания кисти дверью, милиционеры принуждали писать Макарова под диктовку нужные им показания

Так кусачками Макарову резали вены на руках

Этот боевой патрон (с серийным номером одного из подразделений Украины) был затолкан Макарову в пищевод для того чтобы, попав внутрь желудка, мог сдетонировать в любую минуту от разъедания капсюля соляной кислотой желудочного сока. Так палачи обычно добиваються внутренего кровоизлияния у своих жертв
 

Следы шрамов от вырванного мяса после того, как Макаров был снят с колючей проволоки палачами

На этой кассете зафиксированы зверские пытки детей работниками правоохранительных органов. Следоватили узнают, откуда она у Макарова

Это малая часть всех обращений и заявлений , от которых у супруги Макарова — голова кругом

ДЕЛО МАКАРОВА ИЛИ ТОРЖЕСТВО ЗАКОНА ПО - ХМЕЛЬНИЦКИ

24.03.2009 15:17 Текст:  Т+   T-  

Меня запугивали, похитили, избивали, пытали, ломая конечности, за ноги подвешивали на колючую проволоку. Истекающий кровью, я стал свидетелем того, что ''не положено'' знать живым. Меня объявили в розыск. Хотя по данным интерпол я никогда не состоял и не состою в розыске. Мою жену лишили ребёнка. Чего от меня хотели? Кто меня заказал? Кто исполнители? Почему хмельницкая милиция выступила в роли исполнителя заказа? Почему, кто и как меня преследует, по сей день? Зачем власти не реагируют на мое заявления? Кто прикрывает преследование меня? Есть ли основания для преследования? Что означает молчание журналистов? От редакции: кто он, этот ЧЕЛОВЕК? Гражданин Украины...

Заявление Игоря Макарова

Я, Игорь Макаров, являюсь свидетелем преступлений, расследование которых находится в компетенции правоохранительных органов: СБУ, МВД, Генпрокуратуры.
С заявлениями о фактах преступлений и бездействия милиции и прокуратуры я обращался во все компетентные силовые ведомства, и имею, на этот момент, множество писем, оставшихся без ответа.

Много раз обращался на украинские телеканалы, ожидая содействия в освещении криминальных схем торговли оружием, бандитизма, насилия, под прикрытием людей, связанных с правоохранительными органами.
В 2007 году мои инициативы были позитивно встречены журналистами телеканалов СТБ, НТН, ТРК «УКРАИНА». Снятые с моим участием репортажи оказались у милиционеров г. Могилёв - Подольский, Хмельницкий, и, не дойдя до эфира, превратились в предмет вымогания от меня денег: милиционеры снова меня мордовали, требуя денег - компенсации их издержек на закупку ними у тележурналистов всех трёх каналов репортажей о коррупции.


Другие попытки обратиться через прессу к правоохранительным органам также потерпели фиаско: для примера, еще раньше, в 2002 году, по команде местных властей целый тираж газеты РИА с публикацией «ОСОБЕННОСТИ НАЦИОНАЛЬНОЙ ПРОСЛУШКИ» был вывезен за пределы города и сожжён.


Стоит ли говорить, что украинская служба БиБиСи, получив от меня заявление, так со мной и не связалась. Нужно ли упоминать апатию телеканалов 1+1, НТН, СТБ взять хотя бы на предварительное ознакомление шокирующие доказательства громких преступлений!!! Нужно ли говорить, какое давление оказывали представители ведущих украинских СМИ на администрацию Интернет-ресурсов, позволившую вести дело Макарова!
Но стоит преклониться перед мужеством корреспондента Хмельницкой газеты «МОЯ ГАЗЕТА»! Это издание незамедлительно откликнулось на моё официальное заявление и выразило готовность принять для предварительной экспертизы имеющиеся у меня документы и вещественные доказательства!


Считаю позорное бездействие Украинских властей достойной темой для освещения журналистами. Может, хоть тогда, хоть кто-то из милицейских чинов сделает шаг навстречу людям, которых они, блюстители, обязаны защищать, а не вымогать! Может, тогда, под контролем свободной прессы, будет обеспечен правопорядок силами правоохранительных органов, как минимум, в г. Могилёв -Подольский, Хмельницкий…

 

 

История Макарова Игоря

(из переписки Международных журналистов для публикаций)

Это история, не только об Игоре Вячеславовиче Макарове (прямом наследнике дворянского титула рода Макаровых), 1965 г.р., жителе города Могилёв - Подольский. Прежде всего, это свидетельства трагедии украинского общества, с молчаливого согласия которого, безнаказанно творится беспредел теми, кто призван защищать интересы граждан.
Благодаря фактам, предоставленным Игорем Макаровым, несмотря на угрозы его жизни, можно начать независимое расследование. Ожидается, что правоохранительная система, в результате освещения в СМИ, вынуждена будет инициировать внутренние служебные расследования по фактам грубых нарушений закона блюстителями порядка и, приняв надлежащие меры, обеспечит правопорядок, как минимум на уровне г. Могилёв – Подольский, Хмельницкий, Винница.


Итак, об Игоре Макарове.
В 90-е годы, Игорь Макаров начал заниматься бизнесом, женился.
Новые бизнес - проекты Макарова привлекли внимание алчных правоохранителей и представителей власти, которые стали требовать мзду в обмен на принудительное «крышевание» его бизнеса.
Спустя время, Макаров был похищен и вывезен на территорию Молдовы, где его истязали, подвешивая за ноги на колючую проволоку, требовали денег.


Мотивам палачей, с их слов, было выбивание "бабла от дворянского богатенького уёбка"
Далее, Макарова, без официальных санкций, неоднократно задерживают правоохранители, вывозили в разные больницы, и там пытали, угрожая инъекциями медпрепаратами. Ему заталкивают в пищевод боевой патрон.
Далее, неизвестные люди (как оказалось, работники правоохра¬нитель¬¬ных органов), совершили налёт на семью Макаровых, во время прогулки, жестоко избив его беременную жену, из-за чего у нее произошел выкидыш.
Теперь, Макарову придумали уголовное дело по ст. 190/2 (2006 год), и предлагают за деньги его закрыть.
Последние предложения правоохранителей - положить Макарова в психбольницу. (Понятно, что эскулапы знают, что делать и какие уколы готовить).


И, самое главное, Макарову, как специалисту по электронике, государственные рэкетиры предлагают свободу в обмен на его согласие прослушивать GSM-разговоры высокопоставленных чиновников, во время предстающих выборов. Эта информация может быть зафиксирована и рассказана всему миру, с помощью Вас, журналистов, и Ваших технических средств (диктофонов), чтобы не обвинили господина Макарова в фальсификациях. Если Вы готовы принимать прямо в свои руки записи вымогательства прямо из кабинетов блюстителей порядка, Макаров поможет.


Что имеет Игорь сейчас?
1) Копии писем в инстанции всех уровней (около 1000 шт.)
2) Медицинские справки о пребывании в медицинских учреждениях (куда его насильно вывозили государственные рэкетиры, с целью вымогательства денег, под угрозами введения смертельных инъекций) Среди справок - документ о выкидыше у его жены (вследствие ее постоянного стресса после избиения её милиционерами);
3) Боевой патрон (с серийным номером соответствующего милицейского подразделения), со следами коррозии (патрон затолкали милиционеры в пищевод Макарова, чтобы в желудке подвергнуть коррозии капсюль, посредством соляной кислоты, для последующей детонации)
4) Диктофонные записи разговоров с правоохранителями.
5) Искалеченное правоохранителями тело, гипертонию и прочие недуги.

Сможет ли Макаров изложить всю историю спокойно и последовательно? Наверное, после перенесённых пыток - нет. Ему нужна помощь журналиста, юриста, медика.
Журналист ему поможет составить всю историю до значимых мелочей. Юрист поможет, со своей стороны, принудить правоохранителей действовать в правовом поле и составить правильно жалобы, а медицинские работники окажут психологическую помощь, лечение и реабилитацию физических травм, нанесенных Макарову во время пыток.
 

 

 

 

 

 

 


 

Послу, Голові Представництва Європейської Комісії в Україні,
Пану Жозе Мануел Пінту Тейшейра

Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини. Пані Карпачовій Ніні Іванівні

В Генеральну Прокуратуру України Генеральному прокурору, пану Медведьку О.І.

Міністру Внутрішніх Справ, Пану Луценку Юрію Віталійовичу

Керівнику проекту протидії корупції в Україні (UPAC) Пану Роману Шлапаку

Віце-прем'єр-міністру з євро інтеграції Кабінету Міністрів Україні
Пану Немирі Григорію Михайловичу

Від громадянина України, жителя м. Могилів-Подільський,
Макарова Ігоря В’ячеславовича, 1965 р.н.,

Заява


Шановні!
Висловлюю Вам пошану, і, за правилами проекту протидій корупції в Україні – UPAC, надаю відповідну інформацію про стан корупції в Україні, та бездіяльність усіх гілок влади в державі Україна.
Повідомляю Вас про злочинну діяльність працівників правоохоронних органів, які з 2002 року і по цей день чинять свавілля у містах Могилів-Подільський, Вінниця, Хмельницький.
Фіксування мною злочинів з боку представників правоохоронних органів, починається з 2002 року, з моменту їх спроб нав’язати мені „фришування” мого бізнесу. Вочевидь, зроблені ними теоретичні розрахунки моїх можливих доходів, не залишили байдужими керівництва МВС у місті Могилів-Подільський, які щодня вимагали від мене поборів.
Я є свідком багатьох злочинів правоохоронців та представників влади у вищеназваних регіонах, серед яких міліцейський рекет, викрадення людей, побиття, катування, самовільні (несанкціоновані) операції по затриманню людей, залякування, тощо.


Про вищезазначені злочини, тривалий час, я, та моя дружина, Макарова Олена Вікторівна, намагаємося повідомляти як компетентні органи, так і суспільство. Із відповідними заявами, ми, зверталися до наступних інстанцій: міжрайпрокуратура м. Могилів-Подільський, Вінницька Обласна Прокуратура, Прокуратура м. Хмельницького, Хмельницька обласна Прокуратура, Генеральна Прокуратура, СБУ м. Києва, МВС України, РНБО України, Представнику Президента України по захисту прав людини, а також, особисто у приймальню Президенту України. На, приблизно, 1000 листів від мене та моєї дружини, по вищеназваних інстанціях, не надійшло майже жодної відповіді.


Натомість, у якості реагування на мої заяви, правоохоронці посилили на мене тиск, і, перевищуючи свої службові повноваження, чинили наді мною фізичне катування, із застосуванням найжорсткіших методів тортур. Кожний мій крок у боротьбі за дотримання прав людини супроводжувався з боку правоохоронців, ще більш жорсткими та цинічними діями: внаслідок побиття моєї вагітної дружини, була втрачена дитина, про що зазначено у відповідних медичних документах.


Через бездіяльність судочинної та правоохоронних гілок влади, я був змушений звертатися по допомогу в ЗМІ. У першому випадку, в 2002 році, весь наклад міської газети РИА із публікацією про корупцію у правоохоронних органах, було знищено за вказівкою тодішньої влади міста Могилів-Подільського, а особисто мене було піддано тортурам з боку міліції та злочинного угрупування, до я кого входили, на той час, представники міської влади м. Могилів-Подільський (мене нелегально, силоміць, вивезли на територію Молдови, катували, били, підвішували на колючий дріт за ноги, тощо). В 2007 році, в червні місяці, мої ініціативи по висвітленню фактів злочинів правоохоронців, були позитивно зустрінуті керівництвом телеканалів СТБ, НТН, ТРК «УКРАЇНА». Відзняті за моєї участі репортажі, опинилися згодом у правоохоронців міста Могилів-подільського, Хмельницького та, не дійшовши до ефіру, перетворилися на предмет вимагання від мене грошей. Правоохоронці знову мене катували, вимагаючи грошей-компенсації їх витрат при купівлі ними у тележурналістів трьох телеканалів репортажів про корупцію правоохоронців.


На цей момент я маю достатньо документальних свідчень, медичних довідок, інших речових доказів, які можуть бути використані у справі суду над злочинним угрупуванням правоохоронців Вінниччини та Хмельниччини.
Нині на мене та мою дружину чиниться тиск, та продовжується вимагання чималих сум грошей з боку представників міліції та прокуратури в обмін на закриття нещодавно сфабрикованої перевертнями в погонах, кримінальної справи, стосовно мене.
Я негайної потребую медичної, юридичної, правової допомоги та сприяння у найшвидшому вирішенні вищеописаної справи.

 

 

 

 

 

 


Восточное Партнерство: финишная прямая к утверждению

23 лютого відбулося засідання Ради ЄС із закордонних справ, на якому було обговорено хід розробки Східного Партнерства. Очікується, що Європейська Рада на черговому саміті 19-20 березня офіційно затвердить створення Східного Партнерства, до якого будуть включені шість країн Східної Європи: Україна, Грузія, Азербайджан, Вірменія, Білорусь і Молдова.

На 7 травня вже заплановано проведення саміту Східного Партнерства у Празі, який має дати старт імплементації даної ініціативи ЄС.

Східне Партнерство й інші ініціативи ЄС

Ініціатива Східного Партнерства розвивалась як окремий інструмент ЄС. Однак, в ході розробки погляди в ЄС дещо конкретизувалися. В результаті, напередодні березневого засідання Європейської Ради про Східне Партнерство почали більш відверто говорити як про східний напрямок Європейської Політики Сусідства (ЄПС).

Європейський комісар із зовнішніх відносин і Європейської Політики Сусідства Беніта Ферреро-Вальднер перед засіданням Ради ЄС підкреслила, що Східне Партнерство є шляхом посилення ЄПС і спрямоване на реалізацію найбільш амбітної програми інституційного будівництва.

Тобто, Східне Партнерство має стати свого роду продовженням ЄПС і її відгалуженим напрямком у Східній Європі. Іншою складовою на південному напрямку вже є Союз для Середземномор’я. Та й в самій Комунікації Європейської Комісії чітко прописано, що Східне Партнерство є "специфічним східним виміром в рамках Європейської Політики Сусідства".

Гнучкість – шлях до усунення перешкод

Комунікація Європейської Комісії по Східному Партнерству від 3 грудня 2008 року передбачає, що принциповим є диференційований підхід до кожної країни-партнера, в залежності від успішності просування внутрішніх реформ і розвитку сосунків з ЄС на шляху європейської інтеграції.

Такий підхід дозволить уникнути блокування запропонованих програм і проектів, якщо вони не відповідатимуть інтересам окремої країни. Це дозволить активно просуватися кожному учаснику Східного Партнерства до поглиблення європейської інтеграції та не стикатися з проблемою уповільнення такого руху в зв’язку з прив’язкою до партнера.

Невирішеним питанням Рада ЄС відзначила скасування візового режиму, з огляду на недопущення збільшення потоку нелегальних мігрантів із або через ці країни. Однак скасування візового режиму є важливим елементом для європейської інтеграції країни-партнера.

Це є тим кроком, який дозволяє громадянам на собі відчути переваги від цієї інтеграції, адже інтегруватися до ЄС повинні і країна в цілому, і кожний її громадянин. У Комунікації Європейської Комісії чітко зазначено два етапи досягнення безвізового режиму, до того ж з кожною країною окремо.

Перший етап передбачає проведення переговорів і підписання угод про спрощення візового режиму й про реадмісію диференційовано.

На другому етапі буде проводитись діалог про безвізові поїздки до ЄС, але після ефективної реалізації попереднього етапу. В рамках цього діалогу з кожною країною-партнером передбачається встановлення дорожніх карт.

У випадку з Україною це може відбутися вже влітку цього року. Безвізовий режим вигідний не тільки для країн-партнерів. Європейський Союз також отримає дивіденди від встановлення безвізових режимів з країнами-партнерами.

Як зазначила європейський комісар із зовнішніх відносин і Європейської Політики Сусідства Беніта Ферреро-Вальднер, ЄС отримає від Східного Партнерства можливість залучити висококваліфіковану робочу силу із країн Східної Європи для заповнення прогалин на власному ринку праці.

В будь-якому випадку ЄС встановить безвізовий режим тільки з тими країнами, які виконають всі технічні вимоги ЄС. Україна в цьому вимірі, за словами заступника міністра закордонних справ Костянтина Єлисєєва, працює по чотирьом напрямкам: безпека документів для поїздок за кордон; громадський порядок, тобто виконання всіма українцями, які відвідують ЄС, правил поведінки; врегулювання міграційних проблем; захист прав людини.

Зазначений комплекс технічних критеріїв дозволить нейтралізувати можливі проблеми, які могли б виникнути від відкриття візових дверей ЄС для східних партнерів.

Слабким місцем Східного Партнерства, що під час ІІІ Форуму "Європа-Україна" 27 лютого ще раз підкреслив голова комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк, є фінансування.

Початково на Східне Партнерство на період 2010-2013 років передбачалося 250 мільйонів євро. Однак, на засіданні Ради ЄС 23 лютого Беніта Ферреро-Вальднер заявила, що Європейська Комісія пропонує збільшити обсяг фінансування до 600 мільйонів.

Одночасно слід зазначити, що існує певний дисбаланс у фінансуванні між південним і східним напрямками політики ЄС. На країни Середземномор’я ЄС виділяє 2/3 загального обсягу допомоги, а на східних партнерів лише третину.

Навіть збільшення зазначеної суми недостатньо для ефективної реалізації політичних і економічних реформ. Адже для порівняння, у 2007 році в рамках ENPI/IPA Україні було надано допомогу в розмірі 144 мільйонів євро, а разом з іншими країнами-партнерами (крім Білорусі) – 264,5 мільйонів.

Партнери і залучені сторони

Головними партнерами Східного Партнерства, як відзначила Рада ЄС, є шість країн – Україна, Грузія, Білорусь, Молдова, Азербайджан і Вірменія. Ці країни є повноправними учасниками проекту ЄС, хоча ЄС все ще обговорює рівень залучення Білорусі.

У ході засідання Ради ЄС 23 лютого були висловлені пропозиції до розширення спектру залучення інших держав. Головно йшлося про Росію і Туреччину. Ці дві країни можуть бути залучені до участі час від часу в окремих програмах, але не на інституційному рівні.

На такій пропозиції наполягає Франція. Міністр закордонних справ цієї країни Бернар Кушнер однією з причин залучення Росії вказує, що вона не повинна мати відчуття, що є повністю оточена і виключена з процесів у Європі. Залучення Росії і Туреччини необхідне для вирішення таких проблем, як, наприклад, енергетична безпека, врегулювання конфліктів, охорона навколишнього середовища, боротьба з нелегальною міграцією.

Конструктивний діалог і співробітництво з цими країнами є необхідною умовою для ефективної реалізації проектів і програм у тих сферах, які їх безпосередньо стосуються. Росія і Туреччина матимуть можливість брати участь в дискусіях в рамках Східного Партнерства, долучатися до проектів, але саме партнерство їм запропоновано не буде.

Для України, яка вже розпочала переговорні процеси і по угоді про асоціацію, і по зоні вільної торгівлі, і по скасуванню безвізового режиму, і по приєднанню до Енергетичного Співтовариства, Східне Партнерство є можливістю зафіксувати в нових нормативно-правових рамках намічені й нові перспективи інтеграції до Європейського Союзу.

Україна також має всі шанси стати провідною країною в Східному Партнерстві і, таким чином, закріпити за собою роль регіонального лідера під егідою ЄС. Враховуючи найбільш успішне просування України на шляху європейської інтеграції серед країн-партнерів, держава може розраховувати на підвищену увагу з боку ЄС.

Але єдиним можливим шляхом для України набути в перспективі членства у Європейському Союзі є успішне виконання кропіткої домашньої роботи з реформування всіх сфер життєдіяльності, сприятливі умови для чого можуть бути створені в рамках Східного Партнерства.

Віталій Мартинюк, аналітик УНЦПД, для УП

 


 

Обращение в BBC (БиБиСи)

Уважаемые журналисты BBC!
Обращаюсь к Вам как к представителям независимых СМИ.
Я, Игорь Макаров, готов передать в Вашу редакцию многочисленные свидетельства коррупции и беспредела представителей правоохранительной системы Винницкой, Хмельницкой областей.
Я, человек, у которого тело изуродовано пытками, человек, потерявший ребенка после избиения милицией - рекетирами моей беременной жены.

Обращаюсь к Вам с надеждой на содействие в освещении замалчиваемой властью и СМИ системной проблемы беспредела в приграничных с Молдовой областях.
Недавно СМИ патетически воспевали движение Украины по Европейскому вектору, упоминая "программу противодействия коррупции в Украине – UPAC". В это время я обиваю пороги ведомств и передаю заявления, документы. Реакция - ноль.


Это и есть те самые обязательства Украины перед Еврокомиссией в части соблюдения прав человека?
Считаю позор Украинских властей - достойной темой для освещения журналистами ВВС. Может хоть тогда хоть кто-то из милицейских чинов оторвет свой зад от кожаного кресла и сделает шаг навстречу людям, которых они, блюстители обязаны защищать, вместо рэкетирования!
Прошу мне дать ответ при принятии любого решения относительно моей темы.
Заранее благодарю.
С уважением, Игорь Макаров

 

 

 

 

 

 

 

 

МОЯ ПРАВООХРЕНИТЕЛЬНАЯ СТРАНА

После такого шокирующего заявления и ознакомления с частью документов, предоставленных Игорем Макаровым редакции, просто волосы встают дыбом.

Неужели такое возможно, спросите Вы? Не может быть, скажут многие, что в стране, стремящейся в ЕС, такие дикие факты все еще имеют место быть? А куда смотрели все те, профессиональными обязанностями которых и есть решать подобного рода вопросы. А чем все это время занимались компетентные органы, долг которых, как минимум, перепроверить информацию, озвученную Макаровым. А что делали журналисты-
«ЕСовские ГРАНТОЕДЫ», прямой долг которых как раз цепко выхватывать из замыленного грязью от человеческой одержимости и безнаказанности бытия, и уже брать свое оружие – перо – для борьбы с «нечистой». Кто, в конце концов, в нашей стране должен вести такие расследования, защищать и информировать!
Да если бы такое случилось где-то в любой другой цивилизованной стране, журналисты бы порвали в клочья всю нечесть. И тех, кто это организовывал и делал, и тех, кто покрывал и замалчивал. Били бы в колокола на весь мир про произвол и насилие, про бесправие своего человека в своем обществе, в своей стране. Объединились бы и все вместе встали на защиту гражданина, оказавшегося в такой страшной ситуации.
А что мы?

А МЫ ВСЕ ТОРЖЕСТВУЕМ, ПО-ХМЕЛЬНИЦКИ
Ура, нам уже пора, да еще куда - в Евросоюз! Думаете, рановато будет?
Да нет, в самый раз! У нас для этого есть все, мы уже …цивилизованное государство, соответствуем всем требованиям. У нас соблюдаются все права и свободы, более того: Человек у нас звучит гордо! Что ни говори, а именно сегодня гражданин, а особенно рядовой, простой человек, нога которого не коснулась политического и олигархического Олимпа просто счастлив и благодарен Отечеству за мирное небо над головой! Ему живется хорошо, а главное - спокойно и безопасно в своем родном независимом государстве. И все равно, кто он: вымотанная и изнеможенная многолетним трудом на поле крестьянка, пенсионер, проработавший всю сознательную жизнь за станком, сельская учительница, отставник, сегодняшний студент, верящий в светлое будущее. Все они горды, что живут в такой продвинутой стране под защитой государства под названием Украина! Украина (не читать территория), которой уже завтра гостеприимно многие цивилизованные страны готовы распахнуть свои двери в Евросоюз.
Ведь они-то тоже во все это верят! А зря….


НЕ ВСЕ СПОКОЙНО В НАШЕМ ДОМЕ
У нас же город местечковых нравов, и «полюбляют» некоторые Сверхчеловеки живое мясо. На блюдце с голубой каемочкой с куском вырванной ноги, сервируется колючая проволока, а приправляется боевыми патронами, причем избиение клиента, для лучшего пищеварения – это бесплатно, бонус, так сказать. На десерт – много всякого другого, от чего у нормальных людей холодный пот проступает.
После пассивного участия в форуме СТБ, мне позвонили в редакцию и предложили лично ознакомиться с документами, вещественными доказательствами, материалами. Приняв приглашение, незамедлительно выехав в город Х, я и познакомилась с Игорем и Леной. Знаете, когда про такое читаешь – это еще куда ни шло. А при личном общении, ощущая все волнения и каждый ком у горла рассказывающих, видя дрожащие губы и слезы, – вот тут то и мне понадобилось мужество и выдержка. Много «перелопачено» документов, исписан ни один блокнот. Еще больше можно говорить о совести, чести, морали, законе, в конце концов. Но это все слова, которые должны побудить к действию.


Меня эта история побудила к элементарным действиям – исполнить свой гражданский и профессиональный долг. Вместе с ребятами (мне уже так их хочется называть), сопротивляясь порочной системе, я выбрала путь против течения. И не потому, что мне нечего терять. Есть! У меня, как и у всех, есть любимые и родные люди, работа, которой я никогда не изменю, страна, которую я, несмотря ни на что, люблю и в которую верю. А еще я верю, что как бы не господствовали темные силы, добро и справедливость всегда победят.
А в этом ДЕЛЕ МАКАРОВА по-другому и быть не может.


Но это будет завтра, а пока я предоставляю трибуну и даю слово Игорю Макарову, чтобы он задал свои вопросы, на которые и он, и редакция, и уже, полагаю, читатель, дождемся ответа.
- До каких пор будут продолжаться мои преследования? Чем я так провинился перед законом, что со мной так поступают?
-Почему милиционеры из Хмельницкого с целью моего задержания, пребывали на территории другой области, более того – в пограничном городе, без санкций начальника МВД, прокурора Могилев– Подольского? Это что, норма?
- Кто уполномочил их на самом деле, кто заказчик беспредела? Неужели правда, что одним из организаторов моего «отлова» является крутой бизнесмен, кришуемый высшими эшелонами власти который теперь занимает авторитетное чиновничье место в Хмельницкой области, чем и кичились охраняющие меня в больнице милиционеры?
- Неужели правда, что милиционер Гандзешин прикрывал фальшивыми документами, а именно «решением суда», действия Хмельницких милиционеров на территории Могилев - Подольского?
-Неужели такое могло быть, что начальник РЭСа Петровский М.С. все же смог вывезти меня через пограничный пост Украина – Молдавия, минуя проверку документов?
- Каким это образом маркированный патрон смог из оружейной комнаты Украины быть изъятым?
- Кому достались семейные брилианты Макаровых, которыми мама меня откупала полуживого у милиции?
- Кто ответит за то, что мне милиционеры в отделении милиции втолкали в рот смертельную дозу адельфана (пачка). Скольких лет свободы лишаться палачи, которые «перекусывали» мне вены на руках?
-Кто ответит за избиение моей жены? Кто ответит за убийство моего ребенка?


Вопросы, вопросы…
А пока на них еще нет ответов. Давайте, на минуту, представим, что ждёт в ближайшее время Украину. Евросоюз? Цивилизованный мир? Торжество закона? Верховенство права?
Вот уже перед нашими политиками открывают двери на торжественном приёме перед очередным саммитом «Европейский Вектор Украины»…
Вот уже мы начинаем верить, что граждане Германии, Франции, Италии, к нам начнут относиться без опаски…
Вот уже наши дипломаты греют в руках искрящиеся бокалы шампанского, а журналистами заготовлены пресс-релизы о подписании Еврокомиссией и Украиной новых соглашений…
Вот он, миг ШАНСА для Украины! Нога дипломатии уже занесена для первого шага в Евросоюз…
Но СТОП!


Почему у главы Еврокомиссии такой печальный взгляд? Почему бокалы шампанского срочно заменили рюмками с водкой, которые, не успев нагреться, опрокинулись дрожащими руками…. Почему всё, как на поминках? Кого или что хороним? Не торжество ли закона мы хороним? Не верховенство ли права?
Откуда узнали в Еврокомиссии о деле Макарова и других жертв «правоохренительных» органов?
Невыполнение обязательств украинской стороной в части права человека перед еврокомиссией, по фактам расследования, - это бред, спросите Вы?
Поживём – увидим!

ЛЮДМИЛА ЛУНИНА УКРАИНА
Г.ХМЕЛЬНИЦКИЙ
8-068-172-30-51
lunina@moyagazeta.com
Март 23, 2009года.

 

P.S. Извиняемcя перед всеми гражданами Украины, за опечатку "ПРАВООХРЕНИТЕЛЬНАЯ СТРАНА" и просим читать как "ПРАВООХРАНИТЕЛЬНАЯ СТРАНА".

 

 

 

Обсуждение темы на форуме происходит здесь, все коментарии пишем только на форум!

 

Опубликовано : 24.03.2009 15:17   на главную




Также в рубрике:
 

 

 
Загрузка...
 
© 2008-2019 www.moyagazeta.com
При перепечатке материалов
активная ссылка на сайт объязательна.

Кількість відвідувачів