Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона
Главная Контакты Карта сайта
Моя газета Авторские подарки

 

Вальпургієва ніч чи затемнення свідомості ?

22.08.2008 10:50 Текст:  Т+   T-  

Автор: Жид Жидом

15 серпня, минулої пґятниці, на площу під «Дитячим Світом» з настанням надвечірніх сутінок почали стягуватись дивні люди. Переважно похилого віку чи зовсім підстаркуваті, з напруженою злістю на обличчях, вони несли чорно-червоні прапори. На прапорах було дещо видозмінене зображення хреста і зловісний напис «Конгрес Українських Націоналістів». Прийшли вони, як стало відомо потім, на акцію «Грузія - ми з тобою», організовану людьми зовсім іншої вікової категорії - «Молодіжним Союзом Наша Україна». Яким чином похмурі «КУНівці» хотіли допомогти Грузії, чи що вони там робили на тій акції - невідомо. В прес-релізі «Нашої України» про них не було ні слова, крім фрази - «...та інші подоляни». Автор намагався розгледіти в «інших» подолянах «заслужених» тренерів запрошеної на акцію спортивної організації «Тризуб» ім. С. Бандери.

До речі, разом з прес-релізом кожен бажаючий отримував страшний інформаційний лист під назвою «Заява». Лист від нашого з вами імені, шановні подоляни, тому його варто знати. Там було написано, що ми, молодь Хмельниччини, молодіжні і громадські організації міста та його жителі, як виявилось, виражаємо повну підримку президенту України в його останніх, провокативних рішеннях щодо Чорноморського Флоту. Крім цього, ми вимагаємо дискримінації деяких російських політиків і особливого контролю громадян з подвійним громадянством... В останньому, мабуть, особливо зацікавлені хмельничани з іноземним корінням. Вони, кажись, не впевнені в своїй благонадійності і тому просять поставити самих себе під особливий контроль... На десерт, шановний читачу, ти навклішки прохаєш прискорити входження України до НАТО. І далі пояснюєш таку позицію тим, що інакше забезпечити суверенітет нашої неньки і цілісність її кордонів буде неможливо... Тільки якщо чужими руками - це можна. Парадоксально, але цим самим ми відсилаємо на пенсію головнокомандуючого наших несамостійних, а значить, недієздатних збройних сил. А от флот нехай виводить... - тут Вітя канєшно молодець...».  
Шановні Хмельничани, чому ж тоді я не зустів вас усіх на акції? Мабуть, ви підтримували «нацистів» з дому або морально? Або, дай Боже, ви їх не підтримували зовсім, а вони кажуть неправду, бо на мітинг прийшло чоловік 20-25, не більше. З цією публікою я і намагався вступити в діалог...
«Я можу вам все пояснити, як воно є насправді...», - тихо хтось каже поруч мене, я повертаюсь - напроти стоїть поважного віку чоловік з козацькими вусами  - «Москалі винні в конфлікті і ніхто інший! Ви розумієте, що модель розвитку цих подій вже була зпрогнозована... тут і Нострадамус... памґятаєте, у нього є таке: «Не залишиться каменя на камені», але більше, звичайно, з Одкровення, хоч я і язичник, але точінше..., там є одне місце: «І запаляться вогні...», - це ж про цю олімпіаду... Все співпадає... Скоро як бахне!».   
     Поспішаю відійти від добродія, що загрожує «бахнути», але через два кроки на моєму шляху  виростають два юнака з дещо недорозвиненими посмішками. «А ти часом не з газети «Шолом Алейхем»? - хитро примружуючись, питає мене один з них. Інший, потираючи руки, поспішає додати: «Є така єврейська газета...». Рефлекторно запитую: «І де ж ви бачили таку газету?». «Ти знаєш краще.. Хі-хі-хі...», - юнаки гигикають прикриваючи ротики долоньками, від чого стають дуже схожими на китайских гейш. Секундою пізніше вони навіщось тікають від мене і грайливо ховаються за спинами інших націоналістів.
Від шоку відволікає шум і галас. Це демонстранти під власні аплодисменти пишуть на стенді нехитрий лозунг: - «Україна для українців, Грузія для грузинів...» - їм, мабуть, здається що осетини - це китайці... Далі організатори акції допускають такитичну помилку - вони пропонують перехожим також написати свої думки поруч з їхніми. Перехожі моментально починають псувати ватман фразами типу - «Жителі Осетії, ми розумієм ваше жахливе становище, тримайтесь...», або «Міха, йди геть!». В пориві відновити ідилію єднання націоналістів і заодно привернути до себе увагу, юнак з масовки, робить винятково дотепний хід. Він переправляє в написаному слово «Міха» на слово «Москаль», червоніє, і мало не кланяється, зірвавши оплески і схвальні вигуки побратимчиків.
До мене підходить жіночка, яка роздавала людям «Заяви», і просить мене поставити свій підпис на підтримку цього ганебного «документа» та їх дій. Відповідаю їй, що ще не встиг його прочитати. Жіночка заспокійливим тоном каже: «Юначе, повірте мені, нічого кримінального я вам не пропоную..., от беріть ручку..., в цій графі, будь ласка...». На її подив, все одно чомусь не  підписуюсь під невідомим папірцем.
Нарешті серед мітингуючих зґявляється осередок дискусії, підходжу і чую таке:  «Коммунистический Китай это Донцовский интегральный национализм... Китайцы, между прочим, - убежденные националисты...». Слухаю якийсь час і запитую у дискутуючих, чи їх зачіпає тема війни в Осетії (я вже починаю сумніватись в тому, що змістом акції є війна). «Я знаю, ви єврей..., це все пояснює...», -  каже автор висловлювання про ідеологічний устрій Китаю, пан Грінчук - «Кажіть, з якої ви газети? На кого працюєте?»...
     Поруч ведеться розмова ближча до «теми» - небайдужий перехожий намагається щось пояснити демонстрантам які оточили його з усіх боків...  
Житель міста - «...загинули 14 солдатів і біля 1600 мирних мешканців..., ви взагалі дивитесь новини?»
Прапороносець КУНа - «Я знаю і без ефіру, що Росія - це світовий жандарм. І як ви можете не підтримати наших братів грузинів, ваша генетична спадковість, ваші гени значно ближчі до генів грузинів, ніж росіян...»   
Активіст від організаторів -  «Все неправда! Там тільки 44 померло і 400 поранено  - і не треба роздувати з цього таку велику проблему!»
Житель міста - «Але в подібних ситуаціях держава (в нашому випадку Грузія), ні за якими міжнародними законами не має права використовувати регулярні війська. Лише загони поліції, і то тільки там, де це насправді потрібно, де є якісь заворушення!»
Дід (який нападав на фотоспалах) - «У грузинів гаряча кров, їм можна пробачити...»
Житель міста - «До речі, вас не дивує, що там, де є якісь геополітичні інтереси Америки -  зразу ж роздувається конфлікт?»
Прапороносець КУНа (дещо дискредитуючи себе) - «А от давайте візьмем приклад з Югославією - там було все інакше, все зовсім не так... (коментар не варто продовжувати, тому що він,  дійсно, не стосується теми).»
Язичник - «А я от язичник, і що ви мені на це скажете?»  
Житель міста розводить руками, мовляв, про що тут можна говорити...
Прекрасний момент для знімка. Спалах. Миттєво на мене кидається дід-активіст - «Мене не можна фотографувати! Що ти собі дозволяєш!».  Він намагається вибити фотоапарат з моїх рук, чи то пак просто мене вдарити - я встигаю зробити ще декілька знімків. І тут відбувається диво - якісь молодчики його швиденько «дискваліфікують» і кудись дівають. Все це відбувається так хвацько і професійно, що мені починає здаватись, ніби тут не було цієї людини взагалі. «А добре вони підготувались до акції. Отак буде з кожним в їх націоналістичному раю!» - виникає думка.
Не залишаю все так просто - потрібно ж дізнатись, куди діли дідка. Підходжу  до прапороносця КУНа - прапороносець відходить.  Не залишаючи наміру поцікавитись, що коїться, роблю ще декілька кроків йому назустріч. КУНівець, озираючись, боком тікає від мене і зупиняється тільки під стіною «Либідь Плази». «Навіщо ви від мене тікали?» - дивуюсь я. «Ви неадекватна людина!» - з ненавистю каже він. «Чим саме я здався вам неадекватним?» - ще більше дивуюсь. «А з якими намірами ви тут розпитуєте, ми вам нічого не скажемо!»    


Підтримати мітинг прийшов депутат обласної ради Олесь Вітряний, у якого автор статті взяв наступне інтервью:
Корреспондент  - Як  ви можете прокоментувати останні події в Грузії?
Олесь Вітряний
- Як націоналіст, я підтримую і Грузію і осетинів, але не росіян. Росія не може жити без розширення. Осетія не визнана ніким - це не варіант з Косово, коли всі його підтримали. Осетію ми не підтримуємо.
Кор. - Чиї війська першими увійшли на територію Осетії?
Олесь
- Першими..., нам достовірно невідомо, але війська Грузії увійшли в Осетію першими. Але ж це невизнана республіка! Керівництво якої - всі росіяни. («А Росіі, як і кожній імперії, за законами існування імперій, необхідно з кимось воювати», - втручається в нашу розмову один із організаторів акції).
Кор. - Як відомо, відокремлення Осетії почалось ще наприкінці 80-их (при розпаді «Союзу»), а пік його припав на початок 90-их, після чого конфлікт пішов на спад. Чому ж саме зараз, за правління Саакашвіллі, Грузія раптом вирішила загострити питання і розпочати війну?
Олесь - Саме зараз..., бо саме зараз Осетією не виконуються директиви зверху, і вона стала занадто конфліктною...  розумієте, ми йшли проти керівництва Осетії, а не проти людей...
Кор. - Але чому ж тоді під артиллерійським обстрілом військ Грузії загинуло більш ніж півтори тисячі мирних жителів Осетії? Не керівництва автономії і навіть не її солдатів, а мирних жителів!
Олесь
- В кожній війні є такі постраждалі..., але я б не став так висловлюватись, як ви... Тому що ніякої окремої від Грузії Осетії не існує! Осетія це частина Грузії, не більше... («А Росія - це імперія, що постійно розширюється!» - допомагають закінчити думку Олесю організатори акції).
Кор. - Якщо ви праві - тоді це громадянська, братовбивча війна. Це все одно якби Ющенко як головнокомандуючий, взяв і почав обстрілювати Кримський півострів. Як можна в такому разі підтримувати дії Саакашвіллі?  
Олесь
- А.... а чому ж ви тоді не згадуєте, що Росія потім бомбувала Грузію?.. («Кляті москалі», - суфлюють збоку.)
Підбиваючи підсумок, залишилось сказати одне - було просто дуже нудно. Свічки, як самий крутий спецефкт акції, не хотіли горіти, і їх перестали підпалювати... А незабаром  «нашоукраїнцям» стало важко тримати паперові плакати. Вони поклали їх на бруківку,  і приклали камінчиками щоб не здуло... Деякі (особисто знайомі мені) учасники акції не дочекались її кінця, плюнули, здали прапори і пішли пити пиво..., отакої.


Опубликовано : 22.08.2008 10:50   на главную




Также в рубрике:
 

 

 
Загрузка...
 
© 2008-2019 www.moyagazeta.com
При перепечатке материалов
активная ссылка на сайт объязательна.

Кількість відвідувачів