Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона
Главная Контакты Карта сайта
Моя газета
 
 

 

 
 

 
 
 
Последние статьи
05.09.2015 : Инфракрасная сауна: польза, вред и эффект
28.04.2015 : Как выбрать котел для отопления?!
05.03.2013 : Переможниця «Кращого студента» цінує гумор, інтелект та моральність
28.02.2013 : Подільський парубок або враження від прес-конференції губернатора
18.02.2013 : Журналістика очима людей

Все статьи >>

 
Наша кнопка

код кнопки:
 
 

Актуально про самовільне зайняття земельної ділянки

03.04.2014 18:18 Текст:  Т+   T-  

Конституція України відносить землю та інші природні ресурси до об'єктів права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування. Тому, підставою для передачі громадянам та юридичним особам земельних ділянок державної або комунальної власності є лише відповідне рішення уповноваженого на це органу.  

 Земельний кодекс України (стаття 116) надає право громадянам та юридичним особам набути право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням уповноважених органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Разом з тим, незалежно від різноманітності процедур передачі (надання) земельних ділянок, існує загальна вимога щодо необхідності визначення межі такої земельної ділянки та оформлення права на неї.

Так, статтями 125 та 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує таке право (державного акта), та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
В той же час, Земельний кодекс України містить заборону щодо використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації (частина третя статті 125 Кодексу). Тому будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, законодавець визначає як самовільне зайняття земельних ділянок та відносить їх до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Як бачимо, в основі самовільного зайняття земельних ділянок лежить порушення установленого порядку щодо передачі (надання) земельних ділянок з установленням меж та оформлення права на них. Такими порушеннями можуть бути, наприклад, відсутність рішення компетентного органу про передачу (надання) земельної ділянки державної або комунальної власності та (або) правовстановлюючого документа на цю ділянку.

Водночас, саме по собі встановлення наявності фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного. В кожному конкретному випадку необхідно також встановлювати необхідність отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у неї права на отримання земельної ділянки у власність чи користування, вжиття заходів для оформлення права на земельну ділянку тощо.

Варто зазначити, що при наявності рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади про передачу (надання) земельної ділянки державної або комунальної власності, але відсутності реєстрації такого договору, однозначно стверджувати про самовільне зайняття земельної ділянки передчасно. А у разі ж відсутності такого рішення, важливим є дослідження всіх вчинених зацікавленою особою дій, спрямованих на набуття права на землю. Проте у будь-якому випадку вважатиметься самовільним зайняттям невиконання рішення компетентного органу про згоду на розроблення проекту відведення та неукладення відповідного договору.
Земельний кодекс України зобов’язує повернути самовільно зайняту земельну ділянку власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. При цьому таке повернення здійснюється на підставі рішення суду.
У випадку заподіяння самовільним зайняттям земельної ділянки шкоди державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам або ж використання такої землі не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, винна особа зобов’язана відшкодувати шкоду. Розмір такої шкоди розраховується на підставі спеціальної Методики, а підставою для відшкодування є встановлення факту вчинення відповідного правопорушення, наприклад, складення акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протоколу про адміністративне правопорушення; винесення припису (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акту обстеження земельної ділянки. Тільки зазначені документи в їх сукупності можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки, період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав, та, в подальшому, стати підставою для відшкодування винною особою всіх заподіяних нею збитків.


Прес-служба
господарського суду
Хмельницької області

Опубликовано : 03.04.2014 18:18   на главную




Также в рубрике:
А что думаешь ты? Комментируй

Ваше имя :
Заголовок :
 Обновить изображение
Потверждающий код :

 
 

 

 

 
 
© 2008-2017 www.moyagazeta.com
При перепечатке материалов
активная ссылка на сайт объязательна.

Кількість відвідувачів