Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона
Главная Контакты Карта сайта
Моя газета Авторские подарки

 

Если вспоминать истроию союза, то стоит помнить и про это, а не только бандеровцев

25.04.2014 13:09 Текст:  Т+   T-  

 Если вспоминать истроию союза, то стоит помнить и про это, а не только бандеровцев

Більшовицький уряд на чолі з Леніном-Бланком і Троцьким-Бронштейном застосувавши в Україні політику воєнного комунізму, червоного терору, "пробного" голодомору 1921-1923 рр., фактично розпочав етнічну війну проти українців 3. Отримання фінансових ресурсів завдяки грабунку українського села і використання цих коштів на розвиток індустріалізації країни.
Підготовка до наступу починається із масового згортання непу, українізації в Україні і на Кубані, починаються репресії проти української еліти -- інтелігенції і духовенства, яка могла очолити національний рух (справи 1928-1931 рр.: Спілки визволення України, Української військової організації, Українського національного центру), чистка Компартії України (особливо на фоні зростання національної свідомості і гасла українського комуніста М. Хвильового "Геть від Москви"), заміна українців на ключових посадах в Україні московитами і євреями. Наприкінці 20-х розпочинається політика колективізації (боротьба з "куркулями"). Комуністична влада застосовує один із механізмів Геноциду - масові депортації на Північ, Урал, Сибір, Далекий Схід і т .д. розкуркулених українських родин (близько 1 млн.), без засобів на існування, де більша частина загинула.

Ця політика була спрямована на знищення українського заможного і національно свідомого селянства, як основи нації, носія національної ідентичності, прадавніх звичаїв і традицій. Селянство ж в Україні складало понад 90 % від загального складу населення і в абсолютній більшості в етнічному відношенні було українським. в Україні сталося більше 4 тис. повстань, в яких брало участь близько 1 млн. 200 тис. українських селян. Схожий рух був на Кубані, збройні виступи були практично відсутні на московських етнічних землях.

За різними даними протягом 1931-1932 рр. повстансько-партизанський рух тривав, створювались навіть кавалерійські повстанські частини, і боротьба в не менш активних формах продовжувалась. Відбувалась вона і в 1933 р., так звані "голодні бунти", коли, фактично беззбройні українські селяни йшли в бій проти озброєних до зубів загонів ДПУ. Кожна нація могла б пишатися таким героїзмом і жертовністю своїх синів і дочок. Отже, українців вважати мирними овечками, які йшли без опору на забій не приходиться, тому українці в цій боротьбі були не жертвами (як за хрущовською трактовкою), а загиблими за Україну, за свою рідну землю і право бути на ній повноправним господарем.

 

Опубликовано : 25.04.2014 13:09   на главную




Также в рубрике:
 

 

 

 
Загрузка...
 
© 2008-2018 www.moyagazeta.com
При перепечатке материалов
активная ссылка на сайт объязательна.

Кількість відвідувачів