Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона
Главная Контакты Карта сайта
Моя газета Авторские подарки

 

Хто знімає з молока вершки?

14.05.2010 23:15 Текст:  Т+   T-  

Про те, що на агропромисловий комплекс в умовах світової кризи покладаються неабиякі надії, а його підтримка – надважливе завдання для вітчизняної економіки, не каже хіба що лінивий. І нібито намагаються вжити якихось суттєвих заходів, але на місцях все йде «псу під хвіст»...

Чи то контроль за виконанням нормативних актів на місцях недостатній, чи то корисливість бере верх над усіма законами - незрозуміло. Зрозуміло лише те, що селяни і надалі змушені доводити усім, що їхня праця далеко не дармова, і вартує грошей.
У листопаді минулого року, у розпал передвиборчої кампанії, тодішнім складом Уряду було видано Постанову «Про встановлення мінімально допустимого рівня цін на продукцію тваринницького походження». Урядовці прийняли рішення, що сорти молока «екстра» і «вищий» заводи мають купувати не дешевше, ніж 2600 грн/тон., І сорт – 2500 грн., ІІ сорт – 2120 грн. Як зазначають аграрії, саме молоко ІІ сорту задовольняє ледь не 80 % потреби молокопереробних підприємств. У такому рішенні спеціалісти побачили вирішення багатьох проблем агропромислового сектору. Як сказав у інтерв’ю одному з вітчизняних видань заступник генерального директора ТОВ "СП «Нібулон» Анатолій Бондаренко: «Це дуже позитивний крок для розвитку особистих фермерських господарств – люди у селах почнуть вирощувати худобу, а не лише вирізати її».


Але це, напевне, десь на рівні якогось ефемерного та утопічного господарства, якого у принципі не існує. Адже конфлікт, який наразі назрів між приватними виробниками молока та його заготівельниками, не залишає надії на те, що виробництво молочної продукції збільшуватиметься. Візьмемо, наприклад, Старосинявський район. Тамтешні селяни ладні попід стіни райадміністрації молоко виливати, лише б не віддавати за безцінь місцевим заготовлювачам сировини. Справа у тому, що кошти, які їм пропонують, на 32 копійки (а це 16 %) нижчі за ціни, що вказані у нормативному документі! І це допоки. Згодом різниця, як обіцяють заготовлювачі, лише збільшуватиметься. Саме тому селяни налаштовані досить рішуче.


29 квітня, за ініціативою голови районного осередку ВО «Свобода» Юрія Кравчука, відбулися сходини мешканців Лисанівської сільської ради, до якої належать два населених пункти: самі Лисанівці, а також сусідні Паньківці. На цьому зібранні планувалося якщо не вирішити, то хоч би так-сяк урегулювати найболючіші питання з молокозаводами. Але молочарі, чи то не знайшовши аргументи для селян, чи то за браком часу, проігнорували їх запрошення. Жоден з них не знайшов зайвої хвилини, аби вислухати усі аргументи виробників молока. Люди обурюються: «Ми так важко працюємо, молоко віддаємо задурно, могли й прийти на сходини. Можливо, не допомогли би, але хоча б поцікавилися».


Голова створеної ініціативної групи села Паньківці Ганна Нечипорова розповідає: «Я власноруч обдзвонила усіх менеджерів, замісників, завчасно повідомила про збори. Нехай би приїхали та розповіли про те, чому договорів хоч би з сільрадою – навіть не з нами особисто – укласти не хочуть. Можливо, тут буде відшкодування і за дорогу, яку вони розбивають своїми вантажівками, і в документі буде вказана неустойка за молоко. Тоді люди зможуть звернутися до суду». Представники іншої сторони погодилися бути присутніми на зборах, але згодом у них виникли непереборні обставини: один відбув на поховання, інший послався на нараду у Летичеві, а третій просто спростував те, що був повідомлений про захід.


Пані Ганна ділиться наболілим: «Нам розповідають і в газетах пишуть про те, що найнижча закупівельна ціна несортового молока (неочищеного і неохолодженого, яке доїться руками та потрапляє одразу до цистерни молоковозу) – 2,30 грн. Але нам заплатили за першу половину квітня по 1,80 грн».
Селяни стверджують, що у сусідніх селах, серед яких і найближчий сусід Паньківець – Шрубків – люди отримали дещо більше, хоча молоко те саме, і завод той самий. Якщо мешканці Паньківець отримали на початку року за один літр сировини 2,15 грн, то їхні сусіди – 2,45 грн. Різницю заготовлювачі пояснили конкуренцією. Про яку конкуренцію йде мова – селяни не розуміють. На їхню думку, існує змова закупівельників, адже усі запропоновані ціни сходяться копійка в копійку.


Дивує і сама схема розрахунку. Ганна Володимирівна розповідає: «Ось отримуємо ми за молоко кошти. Виплачують гроші. Заготовач каже: я отримала по 2 грн., але інший заготовач дав по 1,80 грн., і я тобі даю так само». Куди дівається решта? Якщо завод розрахувався по 2,00 грн., то чому вони з людьми не розраховуються?» Питання без відповіді. Хоча, напевне, і заводи, і самі заготовлювачі точно знають, куди поділися усі гроші...


Іще люди зауважують, що кожен із заготовлювачів раз на місяць нібито бере плату за аналіз молока на наявність у худоби прихованого маститу. За словами «непокірних», ця плата необхідна для видачі довідки щодо здоров’я тварини, адже без неї завод не прийматиме сировину для переробки. Спочатку вартість такого дослідження становила 1 грн, згодом – 2, 50 грн. Але існує таке собі «але»: самого матеріалу для проведення аналізу ніхто не бере. Люди стверджують, що, попри нібито наявність довідок, молоко хворих тварин все одно потрапляє на переробку – його зливають у цистерну так само, як і решту сировини.


Тепер повернемося до фінансової сторони справи. У селі 185 корів. Тобто, провівши відповідні підрахунки, можна встановити, що мінімум 500 гривень щомісяця, якщо зважити на слова селян, виплачуються невідомо кому і невідомо за що. Пані Ганна стверджує: «Скільки насправді коштує ця довідка – ніхто не каже». Жодних фінансових документів про те, що селянин сплатив за проведення аналізу, на руки не видається. До речі, тих результатів також ніхто ніколи не бачив. Те саме стосується і вакцинації: ніяких квитанцій, ніяких відомостей, «просто поклали гроші в кишеню і все». Про те, що вони нібито здають молоко на аналіз, селяни дізнаються лише після того, як з ними розраховуються: при отриманні плати збирач каже, що зняв по 2,50 за одну худобу. Представники ініціативної групи подейкують, що колись навіть молоко лейкозних тварин забиралося заготівельниками. Правда, то було давно. А тепер щорічно проводиться повноцінне обстеження корів.


Скаржаться селяни на те, що їх «надурюють» і на жирності. За їх словами, кожні два тижні мають проводитися дослідження щодо вмісту жиру у сировині. При його підвищенні проводяться відповідні перерахунки. Голова ініціативної групи зауважує, що іноді заготівельники по два місяці не проводять виміри молока на вміст в ньому жиру, і заготовлювачі занижують при купівлі показники, мотивуючи це тим, що «завод не пропускає». А саме цей фактор мав би неабияк впливати на ціну молока, адже, чим воно жирніше – тим, зрозуміло, дорожче. Селяни здогадуються, що лише відсутність повноцінного ринку збуту продукції (до речі, яка вже готова до споживання), стає причиною цих спекуляцій. Адже щодня лише одна корова дає до 20 літрів молока, а можливості залишити господу для відвідин Хмельницького, щоб його продати, чи, наприклад, переробити таку кількість у домашніх умовах, майже немає.


Іванна Данаєва розповіла про те, як з головою досліджували «ринки збуту», що знаходяться поблизу Паньківець та Лисанівець.
«Їздили ми з головою та з представницею Лисанівець по заводах. Поїхали ми на Ставницю, і там приватний підприємець запропонував нам 1,80 грн. та договір на сільську раду. Ми, звісно, зраділи. На Летичівському маслозаводі нам запропонували 1,60 грн. – не більше, і також укладення договору. Хоч би за весь місяць заплатили по 1,80, а то ще місяць на пройшов, а вже 1,60 грн. Далі ми попрямували на Стару Синяву. Там ми спілкувалися із заступником, бо директора на той час не було на місці. Він запропонував лише 1,50 грн. Бачите – чим ближче до села, тим дешевше. Вони також сказали: «Ось потримаєте іще зо три дні молоко, то приїдете і ще просити у нас будете, щоб ми брали по 50 копійок». 1,8 – 1,6 – 1,5 – 0,5 грн... Коротенька довідка – щодня в цих селах надої становлять близько 5 тонн.
Ганна Володимирівна , голова ініціативної групи, ділиться наболілим: «І ось приходить вона (заготовлювач – авт.) до мене, і каже: давай молоко. Звісно, вона ж на ньому має навар, і до того ж знає, що воно чогось варте. Сьогодні пачка морозива, де молока навіть і близько немає, коштує щонайменше 1,20, а літр молока згодом коштуватиме 1,30 грн». Пані Ганна згадує, що у 2006 році була аналогічна ситуація, і тоді вона зверталася до контролюючих органів: до Антимонопольного комітету і до тодішнього голови Хмельницької обласної ради Анатолія Овчарука. Приїздили і інформаційники. Але все завершилося лише відписками.


Якщо взяти до рук калькулятора та перемножити усі цифри, то виходять неабиякі «навари». Різниця у 20 копійок між виплаченим селянам за молоко та 1,80 – ціною за першу половину квітня, яку отримували на руки, помножена на щоденну кількість зібраного молока, дає десь 1000 грн лише за один день! Тепер ці кошти помножте на 15 днів...15 тисяч мінімум недоотримали селяни за частину квітня! Ось тепер стає більш-менш зрозумілим, чому на молокозаводах не показують документи. А іще непрямим доказом про те, що селян просто обдурюють, є той факт, що коли вінницькі молочарі виявили бажання закуповувати за дещо вищу ціну у паньківчан молоко, місцеві заготовачі їх просто вигнали з села.


Слід зауважити, що жодних дотацій на утримання худоби селяни не отримують. Навіть газ, і той проводили у квартири, як це заведено сьогодні, за власні кошти, адже безкоштовно мережу їм провели лише до села. Ганна Володимирівна обурюється: «Проводили газ. Але за кожний папірець, аби провести його до оселі, треба заплатити кошти! Дозволи, проекти – все платне!»
На жаль, жоден з безпосередніх заготівельників, які під час спілкування працівників нашого видання з обуреними селянами, курсували селом в пошуках «здобичі», не погодився на розмову. Селяни підозрюють, що можливою причиною всьому став Віктор Янукович. Скоріше, не сам він, а обрання його Президентом. «От же казав, що якщо західні області не проголосують за нього, то він всім іще зробить! Чи то так знущаються з Західної України, чи щось інше – не знаємо, що й думати!»


Деякі з трудівників Паньківець вже чули про те, що навіть 1,30 грн. - то добра ціна, адже нібито у сусідніх областях вже дають 1,20 грн./літр.
Селяни розповідають: «Хоча ми і тримаємо корів, але не їмо ані сиру, ані сметани. Нам треба заплатити за світло, за газ, за телефон».
А який же вихід із становища?


На зібранні 29 квітня було прийнято рішення щодо влаштування такого собі «молочного бойкоту» - протягом невизначеного часу відмовити заготівельникам, навіть попри можливі фінансові втрати, у продажу цінного продукту до встановлення «адекватних цін на молоко». І слова-таки дотримали. Адже коли працівники редакції «Моєї газети+» спілкувалися з активістами, то уже третій день поспіль ніхто не погоджувався на пропозиції щодо продажу молока збирачам.


Юрій Кравчук, голова районної організації ВО «Свобода, зазначає: «Іще в радянські часи казали, що в Україні є два білих золота: перше – цукор, друге – молоко». На його думку, посадовцям більш вигідно завозити продукцію з-за кордону, адже на вітчизняному фермері вряд чи щось заробиш. Саме в цьому полягає і причина тотального знищення цукрового виробництва. Країна з експортера перетворилася на імпортера агропромислової продукції. «Це – нонсенс. Як на мене – це загальнодержавна проблема. Нас хочуть поставити на коліна» - зауважує свободівець. Одним із шляхів вирішення таких спорів він вбачає у запровадженні практики молочних аукціонів, коли раз на місяць сільська рада проводитиме торги на молоко, і отримати його зможе закупівельник, який дасть найвищу ціну.


Але чи буде це, чи ні – невідоме. Якщо ні, то усе йде до того, що скоро скажуть: «До побачення, колгоспи! Добрий день, латифундії!»
А ось тепер повернемось до сумнозвісної постанови, на яку посилаються самі селяни і місцевий свободівець.
Справа в тому, що насправді вона сьогодні не діє. Напевне, такий висновок можна зробити з роз’яснення Мінагрополітики України. Як можна зрозуміти із листа, місцеві органи виконавчої влади неодноразово зверталися, аби з’ясувати ситуацію, що виникла з закупівельними цінами на молоко, ВРХ, свиней та стрижену вовну. Отже, у цьому документі зазначено, з посиланням на ЗУ «Про ціни і ціноутворення», що «в умовах ринкової економіки закупівельні ціни на тваринницьку продукцію формуються у вільному режимі, зокрема, визначаються суб’єктами господарювання (продавець-покупець) самостійно, за згодою сторін». А сама постанова має використовуватися як «база для розрахунку розміру бюджетних тваринницьких дотацій, а також для розрахунку при закупівлі продукції безпосередньо у виробника».


Далі у листі йдеться: «З урахуванням реальних можливостей проекту державного бюджету на 2010 рік, в умовах фінансової кризи, на базі встановленого мінімально допустимого рівня цін, визначено розмір бюджетної дотації на метричну одиницю реалізованої продукції - різниця між мінімально допустимим рівнем ціни та середньою ціною реалізації на ринку продукції тваринництва, а також проведено розрахунок потреби коштів для бюджетної тваринницької дотації (за їх об’єктами та сумами)».


Ось як прокоментував цей документ головний спеціаліст відділу організації виробництва, маркетингу продукції рослинництва та тваринництва Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Василь Борилюк.
«У роз’ясненні сказано чітко: це – мінімальні ціни для встановлення дотацій. А ціни між виробником і переробником встановлюються на договірних основах. Тут держава не втручається. Щодо дотацій можна сказати наступне: якщо у держбюджеті буде закладена стаття про дотації за молоко, лише тоді будуть кошти. Ця постанова діє на розрахунки. У цьому році ще ніяких дотацій не було, і невідомо, які будуть, оскільки до цього часу немає нових постанов».


Щодо механізму розрахунків пан Василь повідомив: «В ідеалі, розрахунки з селянами здійснюватимуться наступним чином: кошти від держави надходять на розрахунковий рахунок переробника молока, тобто, на рахунок молокозаводу, а згодом відшкодовуватимуться безпосередньому виробнику».
Щодо того, як передбачатимуться кошти, він пояснив: «Ці кошти будуть передбачені лише тоді, коли буде прийнята постанова, якою буде прийнято розрахунок і винайдено якісь певні важелі щодо того, щоб виплатити дотацію фізичним особам за здане молоко. Може навіть бути передбачено, що населення не отримає дотації, оскільки те молоко, яке здається селянами, класифікується як ІІ гатунку або негатункове - вищі гатунки у селян рідко зустрічаються».


Знову зауважимо: 80% молока для промислової переробки надходить саме від селян. Отже, якщо навіть і втрутиться держава, то не факт, що селяни отримають хоч якісь додаткові кошти окрім тих, що запропонували заготівельники. До того ж, незрозумілий і сенс прийняття такої постанови, адже напевне у найближчі роки бюджет буде кризовим та дефіцитним, і чи вважатимуть за необхідне посадовці та урядовці підтримувати дрібних аграріїв – невідомо.


Перший заступник голови Старосинявської райдержадміністрації Валерій Сорока вбачає вихід у створенні комунального підприємства або кооперативу, який би централізовано займався збором молока від домогосподарств. Він зауважує: «На превеликий жаль, виробництво молока сьогодні стоїть на бізнесовому конвеєрі. Зараз у сільському секторі знаходиться близько 5,5 тисяч корів у 2700 господарствах. Якщо проаналізувати динаміку, то сьогодні 80 % корів знаходиться у людей. Вони навчилися хазяйнувати, вміють працювати біля свого господарства, але їх ніхто не навчив тонких питань бізнесу. Саме це дуже легко використовують ділки, які стали власниками молокозаводів, торгових точок. Я переконаний, і не боюся цього сказати: мінімум 100% накрутки мають переробні підприємства, продавець, що реалізує кінцевий продукт, 50 відсотків має заготовач, і тому у кінцевому результаті молоко, яке коштувало від 1,50 грн., до споживача доходить у межах від 6 до 8 гривень. Це дуже прикро, тому я вбачаю в цьому єдиний вихід… Районна державна адміністрація випробувала певні кроки – прикладом для того є 2009 рік, де на базі села Новосинявка тричі проводили схід села, збирали людей, переконували їх у тому, щоби створити при сільській раді комунальний кооператив, який би і займався збором молока. Сьогодні, за існуючою з молокозаводами домовленістю, необхідно ставити холодильне устаткування. Тут гарантуємо допомогу з районного бюджету. Ми сьогодні виробляємо молоко, але не те, що потрібне молокопереробним підприємствам».


Як приклад, Валерій Ростиславович навів дослідне господарство Пасічне, в якому хмельницьке підприємство «Маслосирбаза» закуповує молоко по 4,30 грн. за один літр. За день там виробляється 11-12 тонн молока. «Молоко знаходиться в одному місці, йому присвоюється І ґатунок». До того ж, як стверджує перший заступник голови райдержадміністрації, на утримання кооперативу йде до 10 % від встановленої заводом вартості молока. А решту – 90% - селянин отримує на руки. «Нехай максимум 50 копійок сьогодні за літр молока йде на утримання цього підприємства, і якщо той чолов’яга на селі отримає 3,70, а не 1,80 – то дуже добре».


Голова Лисанівської сільради Григорій Брицький також стверджує, що на сьогодні становище з реалізацією молока дуже непросте. Григорій Олексійович підтвердив, що на території сільради агроформувань немає, зайнятість майже нульова, і молоко – ледь не єдиний спосіб вижити. Сьогодні у селах працює 4 заготовачі молока, а ціна на території різних сел у одного і того ж заготовача неоднакова – різниця може сягати 65 копійок. Як стверджує голова, після сходу села ініціативна група відвідала молокозаводи, але їх керівництва не могли пояснити, чому виникла така різниця. Водночас низьку ціну переробники продукції пояснили таким чином: мовляв, зараз спека, а продукція не реалізовується, ціна падає. І лише один з заводів пообіцяв утримати ціну в 1,80 грн. до червня місяця. Решта молокозаводів «звеселили» селян тим, що у першій половині травня ціна становитиме 1,50 грн, а у другій - 1,30 грн. Він зазначає, що лише за три тижні вона спала на 1,20 грн. Коли представники селян, поїздивши по заводах, вирішили дізнатися, які ж ціни вказані у фінансових документах і за якими цінами нібито здавалося молоко, їм відмовили в отриманні такої «конфіденційної» інформації Але, зі слів голови сільради, у цьому є й позитивний момент: молокозаводи нібито згідні укласти договори на закупівлю молока із селянами та сільською радою. До цього жодного документу, який би підтверджував будь-які партнерські відносини між виробниками та перероблювачами, не було.


А тепер щодо можливої змови між заготівельниками сировини. Антимонопольний комітет України повідомив, що у 2009 році Тервідділеннями було розглянуто 19 справ про порушення 26 суб’єктами господарювання законодавства про захист економічної конкуренції через зловживання домінуючим становищем на ринку молока для промислової переробки. Зокрема Хмельницьке відділення розглянуло 2 справи щодо11 суб’єктів господарювання: ПП КФ «Прометей», ДП «Старокостянтинівський молочний завод» та ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза», - за дії, які полягали у одночасному зростанні (зниженні) закупівельних цін на молоко до однакового рівня в серпні-жовтні 2007 року, а також ТОВ «Білогір’ямолоко», ПП КФ «Прометей», ТОВ «Євгеній», ВАТ «Дубномолоко», ВАТ «Шумський маслозавод», ВАТ «Острозький молокозавод», ЗАТ «Молоко» - тут теж мало місце одночасне зниження до однакового рівня закупівельних цін у населених пунктах Білогірського району. Порушники Закону України «Про захист економічної конкуренції» були притягнуті до відповідальності та оштрафовані на суми від 4 до 10 тисяч гривень.


На сьогодні Тервідділення розглядає справи щодо дій ДП «Старокостянтинівський молочний завод» та ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза».
P. S. Після свят мешканці сел Лисанівці та Паньківці мають на меті офіційно звернутися до районного та обласного керівництв, аби представники вищих ешелонів влади втрутилися в ситуацію. Не виключено, що в випадку відсутності будь-якої реакції з боку влади на конфлікт, що виник між заготовачами та виробниками сировини, селяни вдаватимуться до більш радикальних дій.


Ольга Лисиця, Людмила Луніна
 

Коментує голова територіального відділення АМКУ

Віталій Олуйко: «Не можна листом відмінити постанову! Але міністерство це зробило...»
Своєю думкою по цьому надважливому питанню поділився з «Моєю газетою+» і голова Хмельницького територіального відділення Антимонопольного комітету України Віталій Олуйко.
Кор.: Отже, Віталію Миколайовичу, найголовніше питання – що для нинішньої Хмельниччини є молоко?
В.О.:
Ринок молока для Хмельницької області надзвичайно актуальний. На сьогодні 80% цього ринку складає молоко, яке збирається від населення у ручний спосіб – так зване «несортове». Його дозволено так збирати, інша справа, що ціна на нього нижча.
Кор.: До речі, стосовно цін. Які вони?
В.О.:
У минулому році ціни були вільними, нерегульованими. Саме тому вартість молока у літній період доходила до 80 копійок! Це вже нікуди не годиться, тому що молоко ставало просто збитковим. Недаремно у минулому році в області зарізали близько 30 тисяч корів. Населення просто здавало їх на м’ясо, тому що, враховуючи закупівельні ціни на молоко, сіно, жом, корів було просто невигідно тримати. Ось так країна повелася із своїми селянами... І це замість того, щоб у буквальному сенсі молитися на них! Адже в Україні ще замало великих товарних ферм, тому усе, у повному сенсі, лежить на плечах оцих самих селян, бабусь та дідусів, які утримують корів і продають державі молоко.
Кор.: А що робить ваше Відділення?
В.О.:
У минулому році територіальне відділення вело 2 великі справи. На даний час одна з них – проти 8 молочних заводів Рівненської, Волинської, Тернопільської областей, так званої Західної молочної групи, у грудні минулого року була закрита. Усі ці заводи, разом із нашими, корпоративно домовилися між собою – така собі «корпоративна дружба», або молочний картель. Це антиконкурентні узгоджені дії, які призводять до цінової змови. Тому ми їх, звичайно, покарали, наклали штрафи.
Кор.: А що з грошима? Їх можна повернути людям?
В.О.:
На жаль, людям гроші повернути неможливо, тому що все іде до бюджету. Молоко є загальнонаціональним ринком, воно регулюється урядом. Саме тому була видана постанова Кабінету Міністрів України за номером 1248. Тут дійсно зраділи усі товаровиробники разом із населенням. Справа у тому, що, згідно цієї постанови, закупівельна ціна несортового молока повинна становити 2 гривні 12 копійок, вищого – 2 гривні 60 копійок, а першого сорту – 2 гривні 50 копійок.
Кор.: Тобто, з’явилися, якщо можна так сказати, правила гри...
В.О.:
Так. І у січні, лютому та березні цю постанову виконували усі молокозаводи. Чому виконували? Тому що в зимовий період молока мало, воно у дефіциті, і цю ціну платити заводам було спідручно. Але надалі Міністерство аграрної політики направило листа до обласних державних адміністрацій про те, що можна не виконувати цю постанову Кабміну. І пішло... Хоча листом не можна відмінити нормативний акт, який не скасований, його почали притримуватися, і Антимонопольний комітет помітив, що з 15 квітня молокозаводи почали застосовувати вільні ціни. Почали з’являтися 1,80; 1,60; 1,40 грн... Перші сигнали до нас поступили у середині квітня, і ми одразу почали досліджувати ринок. На даний час вже завершується збір доказів проти всіх молокозаводів, після чого будуть порушені справи. На мою думку, усі молокозаводи будуть знов оштрафовані. До того ж, Антимонопольний комітет направив Міністерству аграрної політики листа про необхідність вжити заходи у тваринницькій галузі. У даному випадку є постанова Кабінету Міністрів України №1248, яку треба виконувати, бо за невиконання існує відповідальність.
Кор.: Кримінальна чи адміністративна?
В.О.:
Антимонопольний комітет накладає адміністративну відповідальність, але якщо цим питанням зацікавиться прокуратура області, то вже буде кримінальна. Справа у тому, що постанова Кабміну №1248 не скасована і до неї не вносилися ніякі зміни, тому її потрібно виконувати. Ми живемо у правовій державі, тому Антимонопольний комітет звернувся з відповідним листом, щоб вони негайно почали працювати за нормативним актом, і вирішувати проблему молокозаводів через ПДВ та дотацію. Інша справа, що АМКУ пропонує внести зміни до постанови № 1248. Не можна стригти всіх під одну гребінку. Ми повинні дивитися на сезонність виробництва молока – взимку його менше, влітку – більше, тому ціна відповідним чином має враховувати сезонність. По-друге, не треба забувати про географію нашої країни. Мабуть, усім зрозуміло, що тримати худобу у степовій місцевості та у горах – це зовсім різні речі. Тому все це треба робити з розумом, тоді й проблем не буде. А то ми увесь час самі робимо собі проблеми, а потім, як кажуть, «з успіхом їх долаємо». Народ повинен знати про усе, що робиться для покращення ситуації. До речі, виробники Хмельниччини також «не стоять на місці». Ось зараз у нас завершується справа проти Хмельницької маслосирбази та Старокостянтинівського молокозаводу. Вона порушена за скаргою жителів сіл Старосинявського району, завершений збір доказів.
Кор.: Скажіть, а чим провинилася наша маслосирбаза? Закупівельною ціною?
В.О.:
Більш конкретно про це можна буде говорити, коли справа буде завершена. Поки що можу сказати, що тут йдеться про підприємство "Прометей" Старокостянтинівського молочного заводу і хмельницьку "Маслосирбазу". Дії цих суб'єктів господарювання полягали в одночасному зростанні закупівельних цін на молоко до однакового рівня в певний період часу від індивідуальних господарств населення, наприклад, села Пилява Сторосинявського району. Це є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, тобто, зговором.
Кор.: А не буде такого, що наше молоко заміниться сухим порошком з-за кордону? Не перейдемо ми на недоброякісний продукт?
В.О.:
Молочна галузь поки що забезпечує населення області та країни якісним товаром, але якщо так далі піде, і населення буде позбавлятися від корів, то почнуться проблеми. Молокозаводи мають отримувати дотацію, повинні діяти економічно обгрунтовані ціни, тому що без них люди відмовляться утримувати тварин, бо це «дуже дороге задоволення». Ми, разом з обласним управлінням сільського господарства, порахували, яка все-таки собівартість одного літру молока. У літній період вона складає 1,60 грн. – при тому, що люди самі собі не платять зарплати, тому до неї ми заклали лише певні послуги електроенергії, випас худоби, корми, лікування. Але самі бачите, що при собівартості молока в 1,6 грн. люди вимушені були продавати молоко по 90 копійок, собі в збиток. Куди ж це годиться?!
Спілкувалася Людмила Луніна
 

Опубликовано : 14.05.2010 23:15   на главную




Также в рубрике:
 

 

 
Загрузка...
 
© 2008-2019 www.moyagazeta.com
При перепечатке материалов
активная ссылка на сайт объязательна.

Кількість відвідувачів