Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона
Главная Контакты Карта сайта
Моя газета Авторские подарки
 
 

 

 

Медіаспоживання в Україні та світі, або Що робити сучасним ЗМІ, аби залишатися актуальними

23.05.2018 16:03 Текст:  Т+   T-  

 Як споживають інформацію представники різних поколінь, чого вони чекають від медіа, які платформи для перегляду контенту є найпопулярнішими, та як у зв’язку з цим трансформується класичне телебачення, — в тезах експертів із дискусії про головні зміни в поведінці медіааудиторії, що пройшла в рамках конференції Media Innovations Technologies (MIT Kyiv), організованої Незалежною асоціацією мовників (НАМ).

 За статистикою, озвученою директоркою агентства Isobar Ukraine Ганною Жуковською, більше 50 % населення України користується інтернетом, у великих містах проникнення інтернету сягає більше 70 %.

Молода аудиторія обирає інтернет, ігноруючи телебачення, але при цьому, за даними досліджень агентства, телеперегляд падає незначною мірою, в найближчі десять років люди не перестануть дивитися телебачення, але воно трансформується й перейде на інші платформи — залежно від того, яким із них віддаватиме перевагу нове покоління.
Дослідники виділяють п’ять поколінь: «бейбі-бумери» (1946–1963 роки народження), «покоління Х» (1963–1982), «міленіали» (1982–2000), «іПокоління» (2000–2015) та покоління «альфа» (2015–2035).
Доки доросла аудиторія споживає більше текстового контенту через Twitter та LinkedIn, а «іПокоління» концентруються в Instagram, молодше покоління обирає відеоконтент — це переважно короткі ролики на різні теми.
Найпопулярнішим месенджером в Україні залишається Viber. Але за останній рік більш ніж удвічі збільшив аудиторію Telegram (його обирають переважно чоловіки).
Молодше покоління є не в усіх соціальних мережах, неймовірно популярним залишається YouTube: більше третини 3-4-річних дітей і більше половини 5–7-річних використовують YouTube для пізнання світу і спілкування.
Щоби задовольнити потреби споживача інформації, медіа вже тепер мають орієнтуватися на покоління «альфа», представники якого народилися «на хвилі технологій».
Для малюків «альфа» важливі:
  • індивідуальний підхід;
  • швидкість результату;
  • великий вибір продукції;
  • отримати більше з меншого;
  • соціальна відповідальність.
Для них, спеціалістів від природи, немає нічого неможливого. Вони обиратимуть індивідуальну, персоналізовану освіту.
«Альфа» не знатимуть світу без віртуальної реальності, смартфонів, електронних книжок / носіїв, «інтернету речей» і мобільних пристроїв. Для них інтернет — це буденність, соцмережі — стиль життя, а онлайн-стримінг — можливість комунікації.
«Якщо вашого ЗМІ досі немає в месенджерах, зробіть це прямо сьогодні», — підсумувала Ганна Жуковська.
Про зміни в телеперегляді
Партнер групи Kwendi Андрій Таранов упевнений, що телевізори у вітальнях людей висітимуть іще довгі роки і слугуватимуть і для індивідуального перегляду, і для збору всієї сім’ї, і залишаться головним безкоштовним атракціоном для мільйонів.
Хоча, за його словами, у 2017 році в Києві вперше було виявлено більше 10 % домогосподарств, у яких немає телевізорів. З іншого боку, серед населення точиться дуже багато розмов про «залізо» — супутниковий ефір, цифрове телебачення, доставка сигналу, кодування тощо.
«Останні 20 років споживанням телебачення рулить людина, у якої в руках пульт дистанційного управління. Це і є лінійне телебачення в уяві глядача — кнопки, по яких іде рівномірний контент і які він перемикає. І доки ця штука в руках у великої кількості людей, це шлях людей до лінійного телебачення, іншого шляху немає», — сказав Андрій Таранов.
Єдиною (фізіологічною) відмінністю є те, що молоде покоління, яке користується смартфонами та планшетами, звикло перемикати контент за допомогою дотику, а не кнопок. Тож спеціалісти мають вирішити, якими саме мають бути ці кнопки, щоби привернути увагу аудиторії.
За словами ж Кирила Єжова із компанії TNS, нині в Україні споживання відео на діджитал-платформах є вищим, ніж за допомогою класичного телебачення. У зв’язку з цим, за його даними, до 2022 року більше 30 % реклами буде адресною, спрямованою на потреби споживача.
«Сьогодні в населення існує недовіра до ЗМІ. Її потрібно відроджувати, шукати споживача там, де йому зручно — через різноманітні платформи та додатки», — додав він.
Про споживання заблокованих сайтів
Директор Factum Group Ukraine Іван Дубинський пояснив, як змінилися звички споживання медіаконтенту в українців після введення заборони деяких російських сайтів.
Його компанія порівняла результати досліджень, проведених у квітні 2017 року та квітні 2018 року й виявила, що відвідуваність соціальної мережі «Вконтакте» українцями впала із 68 % до 35 %, «Одноклассники» — з 48 % до 22 %.
Користування електронною поштою Yandex зменшилося із 17 % до 5 %, Mail.ru — із 28 % до 6 %. Цим скористалися Gmail.com та Ukr.net, показники яких у результаті зросли.
Загальне охоплення заблокованих в Україні сайтів зменшилося з 81 % до 53 %.
Про брак конструктивного контенту
Програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський розповів про медіаспоживання на Донбасі, на підконтрольних українському уряду територіях.
Якісне дослідження, яке базується на 48 глибинних інтерв’ю споживачів інформації із восьми міст, показало, що люди ставляться до ЗМІ скептично, апатично, з недовірою, споживають контент потоково і фрагментарно, втомилися від негативу.
Опитуваних також не задовольняє те, що запропонований контент перенасичений політикою, але водночас ця інформація подається без пояснень політичних та економічних процесів доступною мовою.
Простежується великий запит на позитивний контент, що мотивує. ЗМІ мають давати більше хороших новин, історій успіху (особливо тих людей, що нині проживають на сході України), а також контент для дітей і підлітків, розважальні та пізнавальні шоу.
На думку Вадима Міського, цю тенденцію можна екстраполювати на всіх мешканців України.
«У Данії один день на рік ЗМІ домовилися виробляти лише хороші новини та конструктивні матеріали. Можливо, нашим медіагрупам і ключовим українським онлайн-ресурсам варто домовитися та присвятити один день на рік конструктивній журналістиці. Більше того, сама індустрія могла б докласти більше зусиль для заохочення журналістів, що виробляють констуктивні матеріали. Мені здається, це могло би зруйнувати бар’єр із апатії та недовіри до ЗМІ і продемонструвати українцям надію на краще майбутнє», — запропонував він.
Ще одна з тенденцій, яку виявило дослідження «Детектора медіа»: людям не важливо, якою мовою вони переглядають контент — українською чи російською, важливо, щоб він був якісним і відповідав потребам, які перелічено вище.
Про медіаспоживання у Європі
Директорка з питань дослідження аудиторії ІТК Олена Миронова запевнила, що сучасний пересічний українець проводить за споживанням телебачення 4 години і 7 хвилин на добу (середній показник) — а це половина стандартного робочого дня.
Пересічний європеєць виділяє на перегляд телеконтенту 3 години 54 хвилини, загалом на 13 хвилин менше, ніж українець. Менше споживає Норвегія (2,5 години), більше — Румунія (5,5 годин).
4,5 години на добу телеконтент дивиться середньостатистичний американець. У світі загалом (92 країни) цей показник дорівнює 3 годинам.
Близько 60 % контенту, що споживають європейці, — спортивний, 18 % — розважальні передачі, 13 % — кіно і серіали, менше 10 % — новини і фактаж (але радше не самі новини, а трансляції з місця подій).
Оскільки триває глобалізація, не важливо, якої національності споживач, — формати контенту адаптуються під будь-яку країну.
Наприклад, у дев'яти із 24 країн Європи у топ-двадцятку програм входить «Голос», у семи країнах — «Один в один» та «(Країна) має талант».
Щодо кіно: у семи із 24 країн до топ-десятки потрапили «Холодне серце», «Один вдома» і «Шалене весілля» (останні два лідирують у чотирьох країнах).
Європейці обирають переважно серіали локального виробництва (70 %). Серед серіалів інших країн найпопулярніші — із Туреччини (25 %), Росії (15 %), США (7 %).
У час глобалізації, еру споживання та шаленого ритму життя люди відпочивають перед телевізором, іноді прагнуть не лише контенту на вимогу, але й пасивного.
«Якщо ця спіраль швидкості не закрутиться до межі й не лопне, якщо людство саме себе не знищить, найближчі двадцять років телеперегляд не зміниться серйозно, хоча сам телевізор може змінитися», — сказала Олена Миронова.
Про користування інтернетом у США
Медіадослідниця Ніно Джапарідзе з Edison Research озвучила результати опитування у США. За даними її компанії, у 2018 році 83 % американців (або 233 млн, аудиторія 12+) споживають інформацію через смартфони, 50 % (або 141 млн) населення — через планшети.
Ніно Джапарідзе
У результаті телефонних інтерв’ю було встановлено, що соціальними медіа хоча би раз у житті користувалися 77 % населення, 95 % чули або користувалися Facebook.
У той же час найбільше зростання аудиторії цього року показали Instagram (із 83 % до 86 %) та SnapChat (із 71 % до 83 %)
У США розподіл користування соціальними мережами серед населення має такий вигляд:
  • 67 % — Facebook;
  • 36 % — Instagram;
  • 31 % — Pinterest.
«Аудиторія змінюється і те, що було правильним учора, може бути вже неправильним сьогодні. Вивчайте свою аудиторію, не обмежуйте себе кількісними дослідженнями, бо бажання споживачів глибше пізнаються через якісні, правильно організовані дослідження. Персоналізуйте контент і спілкуйтесь зі своєю аудиторію, бо зараз є така можливість — отримувати зворотній зв'язок, інформацію», — підкреслила Ніно Джапарідзе.
Фото: Лілія Зінченко і Незалежна асоціація телерадіомовників
Опубликовано : 23.05.2018 16:03   на главную




Также в рубрике:

 

 
Загрузка...
 
 
© 2008-2018 www.moyagazeta.com
При перепечатке материалов
активная ссылка на сайт объязательна.

Кількість відвідувачів