Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона
Главная Контакты Карта сайта
Моя газета сказка 2019

 

Дань Вітчизні чи загублений рік життя?

05.09.2008 15:05 Текст:  Т+   T-  

Автор: Моя Газета+

1 вересня перші дзвоники символізували початок активної творчої праці. Але для когось наступив період пошуку життєвих шляхів. Пощастило тим юнакам, хто вже визначився з певною професією, і буде здобувати знання у заздалегідь обраному навчальному закладі. Для них наступають золоті, незабутні студентські роки, коли віриться у світле майбутнє... Воно, звісно, так, але існує маленький, але досить важливий нюанс - як бути з військовою службою? Начебто потрібно «віддати дань Батьківщині», зробити вклад у розбудову та захист країни. На жаль, більшість молодих та амбітних юнаків не горять бажанням служити. Люди, які не розуміють суспільно-політичних та економічних явищ у країні, звинувачують молодь, мовляв: росте недостойне молоде покоління, яке нічого не розуміє, невиховане, не є патріотом власної країни.
А якщо поглянути з іншого боку - що ж спричинило подібне відношення молоді до військової служби? Хто створив умови, коли хлопці не хочуть «втрачати» перспективні роки на військову службу? Ось тому питання «чому молодь не йде в армію» повинно турбувати все суспільство.
Крізь призму молодого покоління. Важко розглядати бажання (чи небажання) служити у Збройних Силах України, не глянувши на армію у інших країнах світу. Мотивація до служби добре прослідковується на прикладі Радянського Союзу. Як не крути, але при Союзі служили усі. Патріотичне виховання відігравало чи не одну з головних ролей, оскільки хлопці навіть не задумувалися над цим питанням, а просто вважали це своїм обов'язком перед Вітчизною. Країна, можливо, не тими методами здійснювала виховання молоді, але система працювала як єдиний механізм, у якому військова служба була почесним обов'язком кожного. Навіть склалося поняття: якщо не служив - то ти не справжній чоловік. Дійсно, не пройшовши військову службу, радянські молоді юнаки не могли одружитися чи працевлаштуватися.
Принцип військової служби у США кардинально відрізняється - до лав захисників країни йде той, хто забажає, чи просто не бачить свого життя без військової справи. І платять досить таки непогано - в порівнянні з нашими обіцяними 800 грн. на місяць, американські «колеги» отримують 1500 одиниць у власній валюті. До-речі, нещодавно уряд США в рамках популяризації військової служби серед молоді запровадив одноразову премію за підписання контракту на службу, яка становить 20000 тих самих американських доларів. Умови служби і прожиття практично ідеальні: льотчики літають, піхотинці стріляють, танкісти їздять. Не те що у нас - навіть пального немає, вже не кажучи про інше, а солдати сапають городи генералів. Хоча майже кожен юнак з радістю постріляв би з різних видів зброї, чи оволодів би певним видом військової техніки. Подивіться штатівське кіно - у армії стрункі молоді хлопці, з високо піднятими головами, патріоти власної країни, коли лунає їхній гімн - ледве не плачуть. А що у нас? Лише «Солдати», де патріотичним вихованням і не пахне, а військова частина радше нагадує Соmedy Club.
Патріотизм, як він є. От і до патріотизму дійшла справа - ми ж патріоти власної країни. Тут і сперечатися марно, але варто уявити, як він виглядає у очах молоді.
Якщо поглянути на чисельність трагедій у армії - навіть страшно служити. Ще б пак,  у ЗМІ систематично розповідається про фатальні випадки у військових частинах, а уявить, скільки приховується... Причин вистачає: дідівщина, злодії у погонах, халатне відношення військовослужбовців на навчаннях тощо.
Політичний аспект. Питання військової служби наразі доволі активно обговорюється владою. Яскравим проявом цього є відносно нещодавня заява Юлії Тимошенко, мовляв, «кров з носа», але армія з 2008 року стане контрактною. Дехто з конкурентів обурювався, дехто глузував. Міністр оборони України Юрій Єхануров зазначав, що здійснити перехід армії на контрактну основу можливо тільки у разі виділення необхідних фінансових ресурсів. Він підкреслив, що вивчав досвід переходу армії на контракт в інших державах і спілкувався з керівниками оборонних відомств країн-партнерів, які, в першу чергу, наголошували на великій вартості утримання професійної армії. «Контрактна армія - це дуже дорога річ. Навіть німці такого собі поки що дозволити не можуть. Заплатити за професійну армію - це напруга для бюджету», - сказав Єхануров.
Вагомим аспектом майбутнього наших військ є й вступ до НАТО. Звичайно, якби українці знали умови та наслідки вступу у дану міжнародну організацію, то все виглядало би значно простіше. Деякі з громадян країни навіть не знають, як розшифровується ця абревіатура (спеціально для них - North Atlantic Treaty Organization, що у перекладі трактується, як «Організація північноатлантичного договору»). Достатньо глянути лише на офіційний Інтернет-ресурс «Україна - НАТО», де у рубриці «Недоліки членства НАТО» вказано: « ... потрібно просто дуже багато чого зробити і, по суті, навести лад у державі» (хто забажає переконатися на власні очі - http://www.ukraine-nato.gov.ua). Про що тут взагалі можна ще говорити... Хоча, на прикладі інших країн, вступ до світової організації виглядає досить спокусливо: додаткові гарантії військового суверенітету, інвестиційна привабливість в очах міжнародних інвесторів, стимулюючі фактори для проведення військових реформ тощо.
Як бути? Але питання військового призову залишається актуальним і на сьогодні. Та й  ні для кого не секрет, що у армію ідуть лише ті, кому потрібно. За необхідності можна вільно «відкосити», навіть не затрачаючи надмірних зусиль. Та й беруть уже не всіх. Набагато важливішим є моральне та патріотичне виховання молоді на прикладі армії, захист та суверенітет власної країни, світле майбутнє, та певна суспільно-політична визначеність. Цього, нажаль, поки що не скажеш. Можливо, владі і сучасному суспільству варто глибше задуматися над проблемами молоді, як в цілому, так і по окремим галузям. Адже усі ми знаємо, що запорукою процвітання держави є належний розвиток молодого покоління.
Опубликовано : 05.09.2008 15:05   на главную




Также в рубрике:
 

 

 
Загрузка...
 
© 2008-2019 www.moyagazeta.com
При перепечатке материалов
активная ссылка на сайт объязательна.

Кількість відвідувачів