Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона
Главная Контакты Карта сайта
Моя газета Авторские подарки
 
 

 

 

Ігор Наконечний: Проблема не в тому, що людина не може віддати борги, а в тому, що майже не користується своїм правом на захист!

04.05.2012 15:03 Текст:  Т+   T-  

Минулого року проведено реформування органів державної виконавчої служби України. Про те, що це за служба та що вона з себе представляє, ми вирішили поговорити з начальником управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Ігорем Наконечним.

Кор.: Ігоре Михайловичу, як би Ви кількома словами охарактеризували свою роботу?
І.Н.:
Забезпечення примусового виконання судових рішень – тих, які набули законної сили. Фактично це гарантія ефективності роботи судової системи взагалі. Адже людина звертається до суду не за визнанням її права на папері, а з надією на конкретний результат, який може бути досягнутий тільки реальним виконанням рішення. В основному виконуються рішення цивільного характеру: повернення боргів, захист майнових і немайнових прав, стягнення аліментів, але бувають і кримінальні справи: конфіскація майна, стягнення збитків, завданих злочином та інші покарання. Також у коло нашої діяльності входять і адміністративні справи: конфіскація майна, стягнення адмінштрафів, виконуються рішення Господарського суду.

Кор.: Але ж може виникнути, наприклад, ситуація, коли з людини немає чого стягнути? І що тоді робити - адже боргові ями, куди саджали винуватців, у нас відмінили років 200 тому…
І.Н.:
Взагалі, на території нашої області є одна така яма. Якщо хтось не знає, можна поїхати до Кам’янець-Подільської фортеці, подивитися, а гід дуже цікаво розповість про те, кого і за що туди саджали. Система українського законодавства не знає такого поняття. У радянські часи його також не було, хоча те законодавство містило статтю, яка передбачала кримінальну відповідальність, якщо людина без поважних причин не працювала тривалий час.

Кор.: Але це, правду кажучи, якось… Це ж особиста справа кожної людини – чи хоче вона працювати, чи ні!
І.Н.
: Так, з розпадом СРСР така норма була ліквідована. Наше законодавство більш європейського - цивілізованого спрямування, хоча необхідно зазначити, що воно в значній мірі ще потребує розвитку і вдосконалення. Ось, наприклад, років 15 тому виконанням рішень суду займалися судові виконавці, які інколи не мали потрібної освіти, тому фактично контроль і організація виконання рішень лягали на плечі судді. Але потім зрозуміли, що суддя, який виносить рішення, не може займатися його виконанням, і 1998 року створили Державну виконавчу службу. Найголовніше питання, яке стоїть перед нами - як деталізувати напрямок роботи, щоб суспільство було задоволено. Людина повинна знати, що, якщо хтось порушив її права , то ці права повинні відновлюватися.

Кор.: І яким чином це робиться?
І.Н.:
Наприклад, є рішення про повернення боргу. Одна людина позичила іншій кошти або взяла кредит в банку. Пройшов час, боргові зобов’язання не виконуються, позичальник подає до суду, той приймає рішення: стягнути з одного громадянина на користь іншого певну суму. Якщо рішення суду добровільно не виконується, тоді у боржника вилучаються необхідні кошти у примусовому порядку. Йому дається строк до 7 днів для самостійного виконання рішення суду, але якщо у нього немає коштів, таке виконання проводиться за рахунок його майна, спочатку рухомого: техніка, меблі, автотранспорт, а потім нерухомого: земельні ділянки чи будинки. Майно продається за процедурою, яка визначена законом України «Про виконавче провадження». Якщо виконавець порушує цю процедуру, у сторін є право на оскарження таких дій.

Кор.: А якщо хтось не виплачує аліменти?
І.Н.
: Є багато видів виконавчих впроваджень. В основному процедура ділиться на майнові і немайнові стягнення. Майнові - коли існує визначена сума, а немайнові – коли якимось чином порушено права громадянина, наприклад, на користування земельною ділянкою або, як у нас часто відбувається у Хмельницькому, побудували будівлю за межами власної земельної ділянки, чи прибудували зверху балкон, який перекриває світло сусідам. Ще до немайнових відносяться публічна образа чи моральна шкода. Виконання рішення про аліменти відноситься до майнових стягнень, і найбільша їх категорія - це стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

Кор.: А якщо чоловік отримує зарплатню в конверті, чи можна узяти з нього кошти?
І.Н.:
Це є значною проблемою нашого суспільства. На сьогодні є багато боржників, які офіційно не отримують ніяких грошей, але користуються дорогими автомобілями чи іншими предметами розкоші, які обліковані на інших осіб. Тоді приходиться докласти значних зусиль, щоб стягнути боргові зобов’язання. Набагато легше працювати, коли боржник є «повноцінним громадянином суспільства», отримує офіційну зарплату та платить податки.

Кор.: І як тоді з нього стягнути аліменти?
І.Н.:
Їх визначають або у твердій грошовій сумі, або в частині від заробітку. Приблизний мінімум - це 300-400 гривень, у залежності від регіону. Припустимо, на одну дитину стягуються аліменти в розмірі однієї четвертої частини доходів або не менше встановленого законом мінімуму. Якщо боржник офіційно не працює або отримує зарплатню в «конверті», то державний виконавець не може надіслати на роботу виконавчого листа, дати вказівку власнику підприємства або головному бухгалтеру про те, щоб проводити відрахування - але це не позбавляє платника обов’язку сплачувати аліменти, бодай мінімальну суму. Звільнити від цього, чи зменшити суму, може тільки суд за зверненням платника. У такому випадку державний виконавець нараховує заборгованість - ця сума стягується з платника, навіть якщо він буде стверджувати, що в нього немає коштів. Якщо аліменти не сплачуються протягом 3 місяців, приходить державний виконавець, щоб описати майно, автомобіль, будинок, земельну ділянку.

Кор.: Але ж бувають ситуації, коли в людини дійсно нічого немає!
І.Н.:
Тоді нараховується заборгованість, яка підлягає стягненню, бо строку давності по виконавчих провадженнях, які знаходяться на виконанні, немає - особливо, якщо справа стосується аліментів, бо кошти стягуються на утримання неповнолітньої дитини. Тому, користуючись нагодою, хочу порадити усім платникам аліментів не допускати заборгованості, тому що сумарна заборгованість рахується на протязі шести місяців, а потім державний виконавець зобов’язаний направити матеріали до правоохоронних органів щодо притягнення неплатника до кримінальної відповідальності. Якщо буде виявлено, що особа, яка сплачує аліменти, приховувала свої доходи, це є ознакою злочину «Злісного ухилення від сплати аліментів». Покаранням може бути позбавлення чи обмеження волі, штрафні санкції, виправні роботи.

Кор.: Такі заходи застосовуються лише по «аліментним» справам?
І.Н.
: Ні, для усіх боржників, які злісно ухиляються від виконання судових рішень. Хоча у суспільстві серйозно дискутують з цього приводу - чи не є це порушенням прав людини. На мою думку, як керівника державної виконавчої служби, якщо людина злісно ухиляється від виконання судового рішення, то це не буде порушенням її прав – бо вона сама своїми діями порушує права людини на своєчасне повернення боргів чи сплати тих самих аліментів.

Кор.: Бувають ситуації, коли стягуються аліменти на утримання батьків? Як часто це трапляється?
І.Н.:
Так само, як батьки зобов’язані утримувати дітей, так і діти повинні утримувати батьків. Буває, що один з подружжя повинен утримувати іншого – наприклад, люди розлучилися, не мають дітей, в одного дохід нормальний (як правило, це чоловік), а інша людина хвора чи має незначні доходи. Тоді суд стягує аліменти у твердій грошовій сумі на утримання іншого з подружжя. Коли батьки досягають певного віку або мають фізичні вади, а діти забувають про свої обов’язки, законодавець надає право таким батькам стягувати в судовому порядку аліменти на своє утримання з власних дітей.

Кор.: Розкажіть, будь ласка, про борги по іпотеці. Як часто продаються квартири тих, хто не зміг виплатити кредити?
І.Н.:
До 2005-2006 років подібні випадки були поодинокими, а зараз таке відбувається дуже часто. У зв’язку з втратою роботи або суттєвим зменшенням доходів багато хто не може виплачувати кредит. Але у законодавстві винятків немає, і в судовому порядку або через виконавчі написи нотаріуса приймалися рішення про повернення боргових зобов’язань. Проблема не в тому, що люди не можуть платити, а в тому, що вони майже не користуються своїм правом на захист! Наше законодавство, незважаючи на його недосконалість, є досить гуманним і справедливим. Ось, наприклад, хтось має заборгованість перед банком, та замість того, щоб у правовому полі намагатися захищати себе, починає ігнорувати вимоги банку, а потім і державного виконавця.

Кор.: Що ж Ви порадите такій людині?
І.Н.:
По-перше, кожен боржник може звернутися до суду з заявою про розстрочку або відстрочку виконання. Можна раз на місяць вносити певну суму, або просити суд відстрочити виконання зобов’язання на певний термін. При цьому, звичайно, необхідно навести обґрунтовані підстави. І суди часто йдуть назустріч. Але якщо громадянин не хоче чи не може вирішувати проблему в правовому полі, тоді державний виконавець надає строк до семи днів на добровільне виконання. Якщо борг не погашається, квартира чи будинок виставляються на торги. При цьому боржник не є безправним суб’єктом виконавчого провадження - він має право брати участь у всіх виконавчих діях, подавати заперечення, скарги, наприклад, по експертній оцінці майна, на які повинен реагувати державний виконавець згідно з Законом. Майно публічно продається тому, хто заплатить найбільшу ціну. Якщо коштів від реалізації достатньо або навіть більше від суми боргу, то залишок повертається боржникові. До речі, я знов би хотів до них звернутися: не рекомендую доводити вирішення питання до такої критичної ситуації, як продаж майна! Окрім того, що це є дуже морально неприємним, за примусове виконання рішення існує санкція, яка встановлена законом. У дохід держави (саме до державного бюджету, а не у виконавчу службу, як дехто вважає) стягується 10% суми боргу. Усі витрати, які виникають у процесі виконавчого провадження, також сплачуються за рахунок боржника, тому краще добровільно вирішувати питання виконання судових рішень.

Кор.: То які ж саме у Вашій структурі відбулися законодавчі зміни?
І.Н.:
9 березня 2011 року набула чинності нова редакція Закону України «Про виконавче провадження». Цей закон регулює примусове виконання рішення та його процедуру. Вона стала більш цивілізованою, більш конкретизованою, виправивши всі недоліки, що десять років існували в примусовому виконані. 17 квітня 2012 року набула чинності Інструкція з організації примусового виконання рішень, у якій деталізується процесуальне законодавство і поведінка виконавця. Міністерство юстиції України розробило ряд положень, щоб надати державній виконавчій службі доступ до реєстру платників податків, до реєстру осіб, які отримують пенсію, до бази даних автотранспортних засобів. У майбутньому буде доступ і до бази даних нерухомого майна.

Кор.: А чи має бути у виконавчому документі прописаний ідентифікаційний код?
І.Н.:
Ось саме тут довго тривали спори, але зараз питання наявності у виконавчому документі ідентифікаційного коду вирішено. Код боржника значно полегшує роботу на стадії виявлення рухомого чи нерухомого майна, зареєстрованого за ним та дає змогу оперативно виконати рішення суду у повному обсязі. Ще одне – тепер державний виконавець повинен вжити заходів до примусового виконання протягом шести місяців, а потім приймати рішення - продовжувати виконавче провадження чи закривати його. За цей термін державний виконавець повинен вжити всіх заходів, спрямованих на забезпечення реального виконання рішення. Навантаження є дуже значним, бо ми займаємося адміністративними стягненнями, заборгованостями по фінансових санкціях, стягненнями на користь податкових органів, Пенсійного фонду України – і воно у три-чотири рази перевищує фізичні можливості державного виконавця – адже в області працює лише 194 державних виконавці. Минулого року у нас перебувало більше 300 000 тисяч виконавчих проваджень, тобто, на одного виконавця припадає 1600, а інколи й 2000 проваджень за рік.

Кор.: І, наостанок, побажайте щось нашим читачам!
І.Н.:
На маю думку, проблеми боргових зобов’язань в основному виникають через низьку правову свідомість, недотримання законів та просто ігноруванням норм, які захищають їхні права. Порядний громадянин не повинен порушувати вимог Закону. Тому будьте завжди порядними!

Спілкувалася Людмила Луніна
 

Опубликовано : 04.05.2012 15:03   на главную




Также в рубрике:

 

 
Загрузка...
 
 
© 2008-2018 www.moyagazeta.com
При перепечатке материалов
активная ссылка на сайт объязательна.

Кількість відвідувачів