Категорія: Для фізичних осіб

Державна податкова служба України, керуючись ст.ст.2 та 8 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509 „Про державну податкову службу в Україні” та враховуючи тези виступу Президента України В.Ф.Януковича 21 березня 2011 року на засіданні Керуючої ради Комітету з економічних реформ, лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 18.03.11 № 04-39/38, з метою забезпечення сприятливих умов для платників податків при поданні податковими агентами Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб (далі – Декларація), повідомляє таке.

Державна податкова служба України у зв’язку з надходженням запитів від органів державної податкової служби щодо подання податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. „д” п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє таке.

Податкові агенти, які не мають найманих працівників та не проводять нарахування доходів фізичним особам у звітньому місяці, можуть не подавати до податкового органу декларацію з податку на доходи фізичних осіб за відповідний звітний період.

Відповідно до розділу ХІV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ Глава 1, яка передбачала реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідно до сучасних напрямків реформування податкової політики держави, в тому числі щодо стимулювання діяльності суб’єктів малого підприємництва на етапі започаткування власного бізнесу, – виключена.

1. Встановити, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XІV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» та абзаци шостий — двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» застосовуються з урахуванням таких особливостей:

Податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом,

 176.2. Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані:  

 177.4. До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом ІІІ цього Кодексу. (139.1.12. витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи — підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи — платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації);

 Великі штрафи передбачено для фізичних осіб за порушення термінів та порядку сплати  єдиного податку.

 178.1. Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати свідоцтво про таку реєстрацію згідно із статтею 65 цього Кодексу.

 Неподання або порушення порядку подання платником податків інформації для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, передбаченого цим Кодексом,тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 85 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень.

 121.1. Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

173.1. Дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу (5%). Дохід від продажу об’єкта рухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта.

172.1. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Згідно зі ст.166.3.3. суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

У статті 167 відображено ставки податку. 167.1. Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами;

170.1.3. Нерухомість, що належить фізичній особі — нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу — підприємця або юридичну особу — резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.