https://moyagazeta.com/

Корабель із біженцями затонув у Чорному морі – дати

В Чорному морі 24 лютого 1942-го вибухнув і затонув корабель “Струма“. 769 єврейських біженців прямували з Румунії в Палестину. Врятувався лише один пасажир.

На початку Другої світової війни у Румунії проживало понад 750 тис. євреїв. Коли країна стала союзницею Німеччини, почалися жорстокі напади на євреїв, депортація до концентраційних таборів. Румунські урядовці дозволили виїзд до Палестини за умови, що їх майно та капітали переходили у власність держави. За час війни до берегів Палестини з Європи дісталося 51 судно з 27 тис. пасажирів. На той час територією Палестини керувала Великобританією за мандатом Ліги Націй.

Румунська морська контора “Бюро подорожей “Турісмус Мондіаль” успішно відправляла до Палестини судна. Вартість поїздки становила 30 тис. румунських лей – близько $100 на людину. Зараз це $1700. Стару 46-метрову болгарську баржу для перевезень худоби “Струма” переробили під пасажирське судно. Капітаном став Григор Горбатенко, син вихідця з України.

12 грудня 1941-го судно вийшло з порту Констанци під нейтральним панамським прапором. На борту – 790 осіб, з них – понад 100 дітей. Судно перевантажене вдвічі. В перший же день мотор зламався. Прибулі на борт механіки зуміли полагодити його і “Струма” дісталася Стамбула, де мотор зламався остаточно. Турецький уряд висловив готовність сприяти переправленню пасажирів до Палестини морем або сушею, якщо англійці погодяться прийняти їх. Біженцям не дозволили зійти на берег. На цілодобове чергування біля судна став катер берегової охорони.
Британський уряд відмовив їм у праві в’їзду до Палестини побоюючись реакції арабського населення.

Для привернення уваги громадськості та преси біженці виготовили з простирадл та вивісили на бортах “Струми” плакати з міжнародним сигналом лиха “SOS” та закликами: “Допоможіть нам!” англійською, турецькою мовами та івритом. Про долю єврейських біженців, ув’язнених в порту Стамбула, зі співчуттям писали у провідних світових газетах. У Палестині єврейські громадські організації вимагали від британської влади надання пасажирам в’їзних віз. Турецькі благодійники налагодили доставку на “Струму” продовольства, медикаментів та вугілля.

“Струма” простояла у стамбульському порту близько 70 днів. Турецький уряд в ультимативній формі зажадав від Великобританії згоди чи відмови на транспортування біженців до Палестини. Отримавши відмову, вирішили вивести “Струму” назад у Чорне море. 23 лютого кілька моторних баркасів із 150 військовослужбовцями Берегової охорони закинули на пароплав мотузкові трапи, обрубали якірний канат і на буксирі вивели з протоки Босфор. “Струма” до ранку 24 лютого безпорадно дрейфувала вздовж узбережжя європейської частини Туреччини.

Наступного дня, на світанку судно потряс вибух. Пасажира 19-річного єврея Давида Столяра скинуло з ліжка, яке було під самою палубою. Сотні пасажирів опинилися в холодній зимовій воді. За кілька хвилин “Струма” зникла в безодні. Через 12 години після загибелі судна Давида врятували шестеро турецьких моряків. Він єдиний вижив.

Британська преса написала, що судно напоролося на плаваючу міну. Італійське радіо повідомило, що “Струму” потопив радянський підводний човен. Того дня в акваторії Чорного моря знаходився підводний човен Щ-213 під командуванням старшого лейтенанта Дмитра Денежка. По “Струмі” радянський підводний човен випустив одну торпеду прийнявши за румунське військове транспортне судно. Прямих доказів, що саме Щ-213 знищила судно з біженцями, немає.

Давид Столяр отримав транзитні документи в Палестину. Він записався добровольцем до британської армії, брав участь у боях у Північній Африці. Після закінчення Другої світової переїхав жити у США, де у віці 91-го року. Іменем “Струми” у багатьох містах Ізраїлю названо вулиці та синагоги. Пам’ятник єврейським біженцям встановлено і в Бухаресті.

У Чорному морі 7 листопада 1941-го судно “Вірменія” пішло під воду за чотири хвилини. В нього влучила торпеда, загинуло близько 5 тис.людей. Наприкінці вересня 1941-го нацистські війська захопили майже увесь Крим. Радянська армія відступила до головної чорноморської бази – Севастополя.