https://moyagazeta.com/

Де ці люди? Де ця служба?… Де ці гроші? Розікрали?

Забігаючи наперед, можна зазначити, що, напевне, на відміну від попередника на цій посаді Івана Гавчука, у голови обласного осередку Партії регіонів складуться кращі взаємини з головою ради, оскільки протягом усього засідання обидва голови чемно спілкувалися один з одним. Може, й радилися.

На сесії було розглянуто чверть сотні питань. Нардепи вирішили затвердити розпорядження заступника голови ради В. Грищука про звільнення Перепелиці Л. П. з посади директора Хмельницького обласного музично-драматичного театру імені Михайла Старицького.
Багато емоцій в залі викликало рішення про звільнення з посади головного лікаря комунального закладу охорони здоров’я «Хмельницька обласна стоматологічна поліклініка» Миколи Михайловича Романіва, який працював на цій посаді з 2002 року. Цей проект було внесено на розгляд депутатів додатково. Головуючий зазначив, що контракт, який у 2006 році після закінчення його терміну продовжено «під відповідальність депутатів» ще на три роки, було розірвано в зв’язку з невтішними результатами, отриманими у часи господарювання звільненого. «На протязі 2006-2009 років намітилася стійка тенденція до зменшення обслуговування сільського населення.. 2006 року відвідало стоматологічну поліклініку 34,5 тисячі, у 2007-у – 30 тисяч, у 2008 році – 25 тисяч, у 2009 році – 24 тисячі». Також голова зазначив, що значно зменшилася кількість надання таких послуг на дому, кількість пролікованих пільговиків та інше. Натомість лікарні з обласного бюджету щороку виділялися кошти, розмір сум яких щорічно збільшувався: від 1 млн. 898 тисяч у 2006 році до 2 млн. 911 тисяч у 2009 році. «Куди були направлені ці кошти?» – запитав у депутатів Гладуняк. «Я Вам більше скажу, за весь період часу, жодного разу він не був в кабінеті, не давав своїх пропозицій і жодних зауважень по роботі». Виявляється, фінанси були витрачені на зарплати та на сплату нарахувань на неї. Згодом голова також зазначив, що прийняття такого рішення було нелегким, оскільки на нього чинився тиск депутатами обласної ради і навіть «згори», аби контракт з керівником облстоматполіклініки не було розірвано. Мабуть, не побоюючись погроз, Іван Васильович прийняв виважене рішення, адже депутати все-таки проголосували за звільнення. Також виступаючий зазначив, що пан Романів під час співбесіди з головою облради про продовження контракту не зміг сказати, скільки працівників працює у нього на підприємстві та не знав суми надходжень із спецфонду, що отримала лікарня, «помилившись» на 300 з лишком тисяч гривень.

Ось і було вирішено: контракт не продовжувати. «Після цього хто до мене тільки не дзвонив» – розповідав колегам пан Гладуняк. Під час перевірки, яка була направлена «для об’єктивності», виявилося, що останній наказ по поліклініці було датовано 16 жовтня 2008 року. (Криза, , напевне, добряче накрила нашу комунальну стоматологію – навіть накази немає чого видавати). До того ж, Іван Гладуняк закинув БЮТівцям протекцію щодо цього керівника. Попри заклик одного з фракції блоку імені «вона працює» не голосувати за звільнення Романіва, депутати погодились з головою, і з середини березня «опальний» головний лікар обійматиме уже іншу посаду у тому ж медичному закладі – тобто, лави безробітних він не поповнить.

Але слушно було б додати: а чому, якщо дійсно чинилося таке безправ’я, умови контракту не були переглянуті та договір не був розірваний значно раніше – наприклад, у далекому 2007-у чи кризовому 2008 році, коли тенденції стали більш-менш зрозумілими? Чому голова все-таки розглядав можливість продовження контракту? А чому депутатам було все одно, що кошти використовувалися неефективно? Адже за три, чи то пак уже чотири, роки можна було зрозуміти, що керівник не відповідає займаній посаді? Та й конкуренція стала доволі жорсткою, адже приватних кабінетів, які надають подібні медичні послуги, побільшало. А якщо взяти до уваги наші «соцстандарти», які постійно збільшуються? Тобто, якщо розібратися, то питання виникатимуть не лише до колишнього керівника, а й до інших посадових і обраних осіб.

Анатолій Пундик запропонував усі подальші звільнення робити предметом обговорення: «Ось зняли директора театру, але ніхто не говорить про проблеми, які там залишились. Давайте введемо в практику обговорювати ці проблеми». Також депутат акцентував увагу присутніх на «неприємних моментах, про які не хотіли говорити». «Хто цікавився проблемою, прекрасно знає, що за рахунок отих двох мільйонів обласного бюджету багато приватників, які працюють в обласній стоматології, роблять свої справи, використовуючи навіть те недосконале обладнання, матеріали і все таке інше. Ми про це знаємо». Ну що ж, сподіватимемося, що свої знання депутати направлять у потрібне русло, і згодом бюджетними грошима приватники не користуватимуться. А наразі маємо нового очільника обласної стоматологічної лікарні – ним призначено Свестуна Романа Степановича.

Нового старого головного лікаря отримав і Хмельницький обласний кістково-туберкульозний санаторій. Гуцул Оксана Миколаївна – лікар-фтизіатр з 28 річним стажем, яка очолюватиме цей заклад, з 1983 року працювала в санаторії, а з червня 2009 року виконувала обов’язки головного лікаря.
Не менш бурхливо обговорювали і виконання обласного бюджету за 2009 рік. Як і очікувалося, рік був складним. У звіті, який згодом було затверджено, йшлося, що виконання загального фонду обласного бюджету за 2009 рік по доходах склало 1292467,0 тисяч гривень, а по видатках – 1289782 тисяч гривень з перевищенням доходів над видатками 2684,7 тисяч гривень. При обговоренні бюджету найчастіше звучали теми «темників», фінансування спортивної галузі та необхідності запровадження адресної допомоги для пільговиків. Депутати поставили питання: прийняття бюджету – це економічне питання чи політичне? Нарікали обранці і на роботу казначейства. У своєму виступі Олег Хавронюк зазначив, що деякі з працівників цієї установи були запрошені на засідання балансових комісій: «Не даремно за дорученням Івана Васильовича на засідання балансових комісій запрошували керівників казначейства, які реально почули крик душі, особливо комунальних керівників, які сьогодні мали зробити і могли зробити, але не зробили тільки із-за того, що десь хтось нажав не на ту кнопку».

Пан Хавронюк додав, що за чотири роки сесій не пам’ятає, коли обговорювалось фінансування «нашого, так сказать, управління» молоді і спорту. Також він попросив звернути увагу нового голови адміністрації на проблему фінансування спорту. «Напевне, всі плакали від того, що Україна не відзначилася на зимових олімпійських іграх». Натомість сьогодні у Хмельницькому є велика кількість спортивних закладів, майданчиків, фахових тренерів, але спортивні результати залишають бажати кращого. «Сьогодні управління нездатне профінансувати навіть і сотої частини запланованих у спортивних комітетах заходів».

Людмила Бесєда, місцева регіоналка, попросила звернути на її виступ особливу увагу. Вона обурилася з того приводу, що з кредитів, які були надані фізичним особам для навчання у вузах, повернули лише 73 %. Також вона звернула увагу колег на фінансування галузі спорту. «Подивіться, як проводиться фінансування, виконання якого у минулому році склало 98 %. Наші українські спортсмени показали, на що вони здібні, вони не привезли жодної медалі. Привезли лише параолімпійці, хоча інвалідний спорт було профінансовано лише на 71 %». Не оминула вона увагою і проблеми наповнення бюджету на наступний період, зазначив, що лише 15 відсотків працюючих сплачують через своїх роботодавців усі збори і податки. Депутат звернулася до всіх колег з пропозицією підтримати її пропозиції щодо детінізації економіки і наповнення бюджету, а також з метою рівномірного розподілення податкового тиску, який реальний сектор економіки, за її словами, не витримує, звернутися саме зараз, коли формується Закон про Державний бюджет на 2010 рік, з пропозицією про обмеження діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, які працюють на єдиному податку – виключити з їх видів діяльності такі, які направлені на розкоші: виробництво і реалізація дорогоцінних металів, виробництво і реалізація побутової техніки, розробка і видобуток копалин, лікувальна справа, туристичний бізнес виїзний, реалізація лікарських препаратів, посередницькі послуги і таке інше. «Адже всі розуміють, що там (в бюджеті – ред.) не просто дірка, а справжня діра».

Вкотре висловивши всі зауваження про виконаний бюджет та висловивши побажання до кошторису наступного року, депутати, констатувавши, що змінити уже нічого не можна, прийняли звіт.
Наступне питання було не менш болючішим, адже розглядався хід виконання Програми підвищення рівня заробітної плати працюючим. У своєму виступі Ольга Заярнюк відмітила, що Програма показала: за підсумками 2009 року результат спільної роботи усіх гілок влади – це 21 місце на рівні держави по оплаті праці населенню області. «Якщо відстежити динаміку росту оплати праці за останні 4 роки, то бачимо: якщо у 2006, 2007, 2008 рр. рівень оплати праці підвищувався на 30 %, то в 2009 році він виріс лише на 6 %… А наскільки зросли ціни?» Депутат повідомила, що середній розмір заробітної плати становив 1,5 тисяч гривень, що на 300 умовних вітчизняних одиниць менше, ніж по Україні, і коефіцієнт винагород за труди аборигенських заробітчан не склав навіть одиниці. «І коли буде проводитися розрахунок пенсій за 2009 роком, то він буде меншим за мінімальний». Додам: догосподарювалися…

Під час обговорення питань до присутніх з коротким «меседжем» звернувся і голова обласної адміністрації Василь Ядуха, який «хотів коротко висловити свою точку зору». Він зазначив, що нові підходи, про які неодноразово говорилося під час засідання, мають будуватися саме у сесійні залі з ініціативи самих обранців. Насамперед він зазначив про необхідність внесення змін до Положення про призначення та звільнення посадових осіб. Він запропонував депутатам звернутися до органів місцевого самоврядування щодо наведення Великоднього порядку на вулицях міст та селищ. За словами нового губернатора, по дорозі на Київ він не знайшов жодної людини з мітлою: «Де ці люди? Де ця служба?… Де ці гроші? Розікрали? Будемо розбиратися». Як сказав голова ОДА, завдання кожного керівника – виконання бюджету та наповнення пенсійного фонду і погашення заборгованості із заробітної плати, як того вимагає новий президент. «Ситуація, яка є в області, на 1 січня цього року, – 23 мільйони гривень заборгованості по зарплаті .. – то як ми боремося тоді за людей?»

Виступаючий підтримав депутатів щодо необхідності розвитку виробництва. Також він звинуватив місцеві влади в заниженні обсягів промислового виробництва для того, щоби «не думати, не чухатися і не відповідати ні за що», та запевнив, що, попри все, державна політика буде виконуватися, як це робилося завжди. За його словами, 43 % відсотки зайнятого населення Хмельниччини – державні службовці, а подоляни не вважають за потрібне розвивати виробництво та залучати інвестиції. «Чим ми маємо наповнювати бюджет? Ми не хочемо згадати, що десять днів назад на рахунках міністерства фінансів було 500 гривень – я не помилився. Ми маємо вибудувати владу, якої ще в нас в області не було, навантажити її конкретними справами, аби отримати чітку вертикаль. І так буде». Обіцяв розібратися з зарплатнями, з керівниками, на підприємствах яких робітники отримують заробітну плату, нижчу за мінімальну. Наостанок новий губернатор пообіцяв не читати лекції, сподіваючись на розум присутніх, запевнив у тісній співпраці зі всіма, а також у найближчі десять днів сформувати повністю виконуючу гілку обласної влади: «Працювати будуть ті, хто хоче працювати, хто бачить шляхи покращення ситуації».

Після розгляду десятка інших питань, до своїх «менших братів» звернувся нардеп Лев Бірюк. У своєму виступі він вкотре висловив невдоволення політикою та поглядами Дмитра Табачника, яку політичні сили націоналістичного спрямування вважають ксенофобською та україноненависницькою. Щодо двомовності українців він зауважив, що такий закон в свій час було прийнято владою Білорусі, і сьогодні, як каже депутат, дошкільних та шкільних навчальних закладів, які б викладали саме білоруською мовою, у тій країні майже не залишилося. Пан Лев зауважує, що, якщо подібне рішення приймуть і в Україні, нас очікує та сама участь. Напевне, більшість українців, принаймні Західної України, погодяться з такою думкою. До неї доєднаються і політичні сили націоналістичного спрямування на кшталт рухівців і, поза сумнівами, свободівці. Але… Напевне, зайвим було розмірковування нардепа про те, що, можливо, економіка і стане багатшою за таких умов: «та буде хліб і ковбаса, але не буде мови і пісні». Напевне, в часи жорсткої фінансової кризи, наявність якої наприкінці 2008 року спростовували БЮТівці, людям, попри всю патріотичність, не до пісень. Мову, звісно, вони будуть оберігати, оскільки, попри усі вікові пригноблення народу, пісня і мова збереглися не лише у спогадах, але й у повсякденному побуті і щодня здобувають все більших патріотів.

Хоча депутату, який має у кишені доходи, що ледь не у кілька десятків разів вище за доходи простих громадян, змушених існувати на мізерні зарплати, яких ледь вистачає на оплату комунальних послуг та на харчі, легко розмірковувати про патріотизм. Адже, щоранку прокидаючись, він не замислюється над тим, чим нагодувати дитину, яку копійчину дати їй з собою на «кишенькові» та як взагалі розподілити свій бюджет. Ось і виникають у головах пана Табачника і пана Бірюка та «иже с ними» думки про першовартість та титульність націй. Можливо, спочатку треба вирішити, як створити робочі місця, як створити сприятливе інвестиційне середовище, як врешті-решт змусити і чиновників, і громадян просто виконувати закон, а не займатися мовними питаннями, які здебільшого є просто політичними спекуляціями, аби знову здобути свої «народні бонуси»? Адже легше вважатися неспалимим патріотом, ніж бути просто кваліфікованим та обізнаним фахівцем у економіці, освіті, медицині… Хто ж тебе помітить та почує на виборах, якщо ти не драв горлянку «за мови», а просто чесно та сумлінно виконував свої професійні обов’язки – чи то в уряді, чи то в Раді, чи то у кріслі Президента?

Напевне, у цьому контексті виступу Верховного БЮТівця, стало показовим повідомлення – не боятимусь слова «скандальне» – голови обласної ради Івана Гладуняка, який сповістив про вихід з фракції Блоку імені колишньої прем’єрки чотирьох депутатів, серед яких відома телеведуча Олена Павлюк та голова правління одного з найбільших серед нині діючих підприємств міста Хмельницького та області «Хмельницьклегпром» Володимир Кулаков (який є одним з найактивніших депутатів облради цього скликання). Останній дав коментарі стосовно свого виходу із фракції біло-сердечних. Як повідомив Володимир Іванович, приводом для подання заяви стало невдоволення тією політикою, яку проводить обласне керівництво ВО «Батьківщина». По-друге, самого Володимира Івановича було виключено з партії через кілька днів після візиту в обласний центр тодішнього кандидата на пост голови держави Віктора Януковича. Для тих, хто не пам’ятає подій піврічної давнини, нагадуємо, що в рамках відвідин Хмельницького у жовтні місяці Віктор Федорович зустрівся з колективом ВАТ «Хмельницьклегпром». На зустрічі, окрім нього, також були присутні нардепи-регіонали першого ешелону ПР – Ірина Акімова, Сергій Льовочкін, Анатолій Кінах та інші. Пан Володимир каже: «Звісно, як я міг відмовити у візиті? Адже на моєму підприємстві працює півтисячі працівників, і усі вони не можуть бути прихильниками тієї політичної сили, що і я. У них різні політичні погляди і симпатії».

Як би там не було, за політичними подіями, які ближче до місцевих виборів будуть значно цікавішими, споглядатимемо разом. Життя стає цікавішим! Сподіватимемося, що невдовзі ще й забезпеченішим…

Ольга Лисиця Моя газета+