https://moyagazeta.com/

Поважний ювілей старійшина мистецького цеху відзначив персональною виставкою

 “Від громади міста вітаю Вас, Вікторе Степановичу, зі славним ювілеєм. Таких як Ви у нас небагато. У нашому місті є два аксакали-майстри пензля – Ви і Михайло Андрійчук. Приємно, що сьогоднішня виставка різнобарвна і різностороння. Бажаю Вам міцного здоров’я, довголіття, як мінімум до 100 літ, творчих успіхів, усіх благ”, – сказав вітаючи ювіляра Сергій Іванович.

Міський голова вручив ювіляру почесну грамоту, подарунок та квіти.

Віктор Степанович Севець – член Національної спілки художників України, лауреат обласної премії ім. В. Розвадовського, міської ім. Б. Хмельницького. Його роботи знаходяться в численних державних та приватних збірках в Україні та за кордоном.

Він є учасником всесоюзних, республіканських, закордонних і міжнародних виставок. Проведено чимало виставок в Україні та за кордоном – персональних, колективних і з його сином, також художником, Ігорем Севцем. Роботи представлені в картинних галереях і музейних колекціях України, Росії, Білорусі, Японії, а також у приватних колекціях багатьох країн світу. У своїй творчості продовжує і розвиває традиції реалістичного мистецтва.

На свято завітали родина ювіляра, його колеги по мистецькому цеху, численні поціновувачі образотворчого мистецтва. Теплі слова на адресу ювіляра цього святкового дня звучали від голови правління обласної організації спілки художників України Михайла Мастикаша, доцента кафедри культорології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Валентина Ільїнського, Заслуженого художника України Михайла Андрійчука, які відзначили, що Віктор Степанович є прекрасним майстром, корифеєм українського реалістичного мистецтва, фундатором художнього життя нашого міста, дуже талановитою і працьовитою людиною, яка до такого поважного віку зберегла трепетну душу, романтичність і мрійливість, а ще він є прекрасним поетом.

Довідково

Віктор Степанович народився 1 серпня 1928 року у Проскурові (нині Хмельницький). Обдарований від природи юнак прагнув вдосконалити свої здібності, набути фахових знань.

З 1948 по 1950 рік він навчався у Львівському художньому училищі, в майстерні відомого українського скульптора І.Севери. Але завершити професійну освіту не вдалося. Важкі повоєнні часи диктували свої умови. Севець повернувся до Проскурова, де працював у майстернях Художнього фонду УРСР. Їх очолював відомий російський графік В.В.Корнєв. Уроки й поради досвідченого майстра й педагога сприяли становленню майбутнього живописця, а бажання пізнавати й набутий досвід остаточно сформували мистецьку особистість.

Митець завжди був уважним до краєвидів, люблених змалку, до історії краю, про що говорять «Пісні над Бугом», «Дністровські схили», «Подільський краєвид», «Кам’янець-Подільська фортеця». Рідні простори для Віктора Степановича – невичерпне джерело натхнення, так само, як і дальні обрії – від гірських пасм Закарпаття до просторів Білого моря («Озеро на Закарпатті», «Біломор’я”).

Втім, подолянина вабило море – динамікою, мінливістю відтінків морських хвиль (“Перед грозою”, “Морське каміння”, “Хвиля”). Отож від початку 1960-х основний вектор малярства було спрямовано на Крим, на узбережжя Азовського та Чорного морів (“Гурзуф. Бухта Чехова”, “Карасан. Скеля “Сова”).

Стихії моря віддано півстоліття творчої праці. Художник писав його у штормову погоду і у дні штилю, перед грозою і залитим сонячним світлом. Він малював узбережжя й акваторію портів, засмаглі фігурки на пляжі й вологе каміння прибою, рибальські сейнери, круїзні судна – і скрізь виявляв зачудованість огромом Божого світу, незбагненною красою природи, вміючи при тому підкреслити неспішну ходу буднів (“Сейнер на ремонті”, “Збір сіна”, “Рибальські будні”). Саме морськими пейзажами художник здобув популярність, визнання, славу одного з найкращих українських мариністів.

Віктор Севець відбувся і як портретист. Його портрети передають не тільки зовнішню подібність моделей, а й характер, настрій: доброту, м’якість, ніжність дружини; мужність і впевненість сина; допитливість, цікавість у погляді онуки.

Реалістичний живопис митця захоплює не так точністю зображення, як щирістю образу, не так деталями, як цілісною картиною довкілля, не так переливами барв, як барвами почуттів, вмінням дивуватися на землі сущому.

(Довідка за інформацією Хмельницького обласного художнього музею).