Зовсім трохи історії. 8 грудня 1868 року у Львові було скликано перший Загальний збір Товариства «Просвіта», на якому було започатковано діяльність цієї так потрібної для України громадської організації. Засновників було 65: студенти, вчителі, урядовці, вчені, журналісти, священики.
Першим головою Товариства став Анатоль Вахнянин, громадський діяч, педагог і композитор, посол до Галицького сейму та Віденського парламенту, автор перших українських підручників у Галичині.
Від часу свого утворення «Просвіта» була матір’ю багатьох організацій і товариств, які пізніше стали самостійними: «Січ», «Сокіл», кредитні спілки та ін. У 1989 році з Товариства української мови «Просвіта» постав Рух.
З Галичини «Просвіта» прийшла на всю Україну, Кубань, Далекий схід. Зараз всюди, де є українці всіх хвиль еміграції, є Товариство «Просвіта», яке визнають і шанують.
На Поділля «Просвіта» прийшла у 1905 році і почала свій шлях із Кам’янця-Подільського. Засновниками її були відомі громадські діячі: Кость Солуха, Юхим Сіцінський, Олександра Пащенко та інші справжні українські патріоти, які мали великий вплив на подолян.
Саме просвітяни долучились до відкриття у Кам’янці-Подільському Державного українського університету. Але протягом 1922-23 років в усіх «Просвітах» Поділля радянська влада провела чистки, які супроводжувалися арештами, а Народні Доми «Просвіти» були перетворені на так звані хати-читальні. Не минули просвітян і масові репресії 30-х, 40-х років…
20 років тому Товариство «Просвіта» повністю відродилося, і з часом стало Всеукраїнським Товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка, хоча в багатьох обласних центрах України, як і в Хмельницькому, «Просвіта» залишилася Товариством української мови.
Зараз уже зрозуміло, що «Просвіти» ніколи не буває багато: внаслідок діяльності цієї потужної організації радикально змінювався світогляд українців, які ставали національно свідомими громадянами, прилучались до здобутків світової культури, чистих джерел національних традицій та духовного самовизначення.
Сьогодні «Просвіта» в Україні є достойною наступницею 144-річної Матері-«Просвіти». Символом її є постать жінки, яка у зловісній темряві ночі приходить до людей із зорею над чолом, тримаючи в руці смолоскип науки, освіти та знання.
«Просвіта» житиме вічно! Той смолоскип і та зоря хай запалають ще могутнішим світлом – не для засліплення сусідів, а для освітлення шляху правди для нас з вами, дорогі українці.
Зоя Діденко
Голова Хмельницького міського Товариства української мови
ім. Тараса Шевченка «Просвіта»