https://moyagazeta.com/

Скрипка: Арбенина вообще довольно агрессивный человек, к тому же россиянка!

– Пане Олеже, скажіть, будь ласка, чи плануєте в майбутньому якось допомагати Ані Ткач та іншим учасникам проекту?

– Можу сказати, що одразу після закінчення проекту, на Різдво, всі мої підопічні були на сцені зимової «Країни мрій», а на Маланку я разом із трьома дівчатами-фіналістами щедрував в ефірі 1+1. Безумовно, в голові рояться ідеї та думки щодо інших цікавих проектів, бо всі діти дуже талановиті, слухняні та пластичні, і з ними потрібно продовжувати працювати. Дуже хотілося б узяти і показати цих прекрасних дітей на всіх концертних майданчиках країни, можливо, навіть поїхати з ними закордон. У мене взагалі виникла ідея створити якийсь мюзикл чи шоу-ревю під назвою «Діти», але я не зможу реалізувати такий проект сам.

Скажу відверто, я можу скласти сценарій, можу підібрати репертуар, можу працювати з дітьми, але потрібно розуміти, що шоу «Голос. Діти» – це великий продакшн, який базується на можливостях великого телеканалу. У мене таких можливостей немає. Але якщо в мене будуть серйозні партнери, то я обов’язково візьмусь за такий проект. Також варто було б попрацювати і з учасниками дорослого «Голосу», тому що я спостерігаю за тим, як вони будують свою кар’єру і бачу, що їм зараз відверто не вистачає того ресурсу, який був наданий цим проектом. Але головне, що у них є бажання працювати, а якщо є бажання, то обов’язково з’являться можливості для реалізації творчих ідей.

– Ви як людина, яка працювала тренером і в дорослому, і в дитячому «Голосі», напевно відчули, що останній проект був більш жорсткішим, тобто глядачі дуже неоднозначно реагували на всі перипетії, які відбувалися практично у кожній програмі. Чи змінилося після цього ваше ставлення до талант-шоу і чи підтримали би ви участь когось зі своїх власних дітей у проекті на кшталт «Голосу. Діти»?

– Це питання можна узагальнити. Світ відкриває нові можливості, стає більш різноманітним і водночас більш жорстоким і цинічним. Ясна річ, що люди це відчувають, тим паче люди мистецтва. Всі ми відчуваємо, що світ несправедливий і жорстокий. З іншого боку, я би брав участь в таких проектах. Хоча спочатку, мені, як рокеру, було важко це все сприймати, аж доки я сам не потрапив в якості учасника в телевізійне шоу (речь идет об участнии Олега в проекте «Танці з зірками 2»). Мені цей механізм не дуже до душі, але всі люди різні – є такі, яким дуже важко, такі, які дуже м’яко програють і, навпаки, м’яко виграють.

Наприклад, Аня Ткач з «Голосу. Діти»: вона дитина з небесних сфер, на неї дивишся і не усвідомлюєш, чи вона розуміє, що виграла грандіозне вокальне шоу і тепер є найкращою маленькою співачкою в країні. Вона це так легко пройшла і я думаю, вона б так само легко змогла програти, якби це, не дай Бог, сталося. Я дійшов до такого висновку, що це все і є життя і саме воно готує такі випробовування, тому я готував дітей психологічно і морально з самого початку шоу. Розумієте, це не примус, брати участь чи не брати – потрібно вирішувати тільки самій дитині та її батькам. Ось у мене є хороші знайомі діти, вони ще зовсім малі, але дуже гарно співають, от я їх запитую: «Чому ви не пішли на «Голос. Діти»?, а вони мені відповідають: «Ми не хочемо цих змагань, ми краще так будемо співати».

Тобто у своєму віці вони самі прийняли таке рішення. Воно їхнє. Діти, в цьому плані, більш дорослі, ніж батьки. Я не бачив жодної дитини, принаймні у моїй команді, яка несвідомо прийшла на цей проект, і яка потім працювала не до кінця. Зізнаюсь, у дорослому «Голосі» були такі, що йшли до кінця, а були такі, які зациклювались на якихось своїх комплексах… А от всі діти були справжніми бійцями! Можливо, їх ще не так «обтесало» життя і в них немає ніяких комплексів. Взагалі, я схиляюсь до думки, що нове покоління наших дітей – набагато сильніші, ніж ми.

 – Як ви прокоментуєте поведінку ваших колег-тренерів, а саме конкуренцію Світлани Лободи і Тіни Кароль на дитячому талант-шоу?

– По-перше, вони дівчата, а по-друге, вони самі є конкурентками. Мені було легше, тому що я їм не конкурент, я – рок-музикант. Хоча у другому сезоні «Голосу країни» у мене з Діаною Арбеніною теж були, щоправда, не такі гострі, конфлікти. Між нами постійно виникали латентні ситуації і, незважаючи на те, що я поводив себе м’яко стосовно неї, на екрані це все одно виглядало як конфлікт. Арбеніна – взагалі досить агресивна людина, до того ж вона росіянка, можливо саме тому з її боку лунали деякі неприємні слова.

Безумовно, я не проти конкуренції між тренерами, але все залежить від того, наскільки людина вміє володіти собою. Ось в наступному «Голосі» знову буде два конкуренти: я і Славко Вакарчук. Мені вже самому цікаво, як будуть розгортатися події, бо ми зі Славком є конкурентами, і ми точно будемо битися за одних і тих самих виконавців. Хоча лише від нас обох залежить, наскільки мудро і толерантно ми будемо поводитися в тій чи іншій ситуації. Впевнений, ми дійдемо згоди: він трішки молодший – я старший… Я – за шляхетну конкуренцію!

– Як так відбулося, що канал 1+1 почав українізувати проект «Голос країни»?

– Українізація відбувається автоматично, тому що Україна і «Голос країни» – це слова-синоніми. Але в країні існує проблема – українці постійно думають, що хтось кращий, ніж вони, десь краще, ніж у нас… Саме тому продюсери всіх без винятку проектів намагаються притягнути на наше телебачення «приїжджих» ведучих і зірок, наповнити ефір іноземним матеріалом і т.п. Якщо ви пам’ятаєте, в фінал другого сезону «Голосу» пройшли тільки україномовні виконавці, тому що країна голосує за україномовних, за своїх і своє. Є результати смс-голосування: як тільки в ефірі українська пісня, то голосування відразу високі, і канал це збагнув. Але якщо тоді я ставив їм умову, що у моїх учасників будуть переважно українські пісні, і продюсери погоджувались тільки тому, щоб якось урізноманітнити музичне наповнення ефірів, то на дитячому проекті ситуація змінилась докорінно.

Продюсери помітили, що мої діти постійно виграють за рахунок репертуару, тобто як тільки в ефірі звучить українська пісня, глядачі починають шалено голосувати, а коли вони співають на будь-якій іншій мові, то набирають значно менше голосів. Дійшло до того, що в фіналі сам канал попросив мене перекласти на українську мову французьку пісню. Так, глядачі почули цю композицію на двох мовах і це просто «накрило» всіх, бо люди сприйняли її як свою і в двох іпостасях: фірмовій і в той же ж час українською мовою. Мені цікаво, наскільки в майбутньому українізується репертуар «Голосу», але те, що канал прийняв рішення українізувати сам проект – це факт.

В третьому сезоні всі тренери будуть з України.

dusia.telekritika.ua