Коментарі до пенсійної реформи

Вона розрахована на багато років. І ми не бачимо іншого шляху і не бачимо більшої, відповідальнішої і необхіднішої реформи соціальної політики держави, та економічної політики, ніж пенсійна реформа.
Співвідношення працездатного населення, що є сьогодні, і пенсіонерів наближається до критичного показника, і затягування пенсійної реформи в Україні може призвести до соціальної кризи. І це буде злочином нинішнього покоління перед старшим поколінням. Ми не маємо цього допустити.
Звісно, українська влада також усвідомлює можливі політичні проблеми, які можуть виникнути в процесі реалізації цієї непопулярної реформи.

Сергій Тігіпко, віце-прем’єр-міністр, міністр соціальної політики
– Пенсійна реформа, ініційована українською владою, дасть ефект лише за 7-10 років. Реформування пенсійного забезпечення в Україні буде поступовим. Протягом найближчих 10 років пенсійний вік для жінок буде підвищений на 5 років. При цьому жінкам, зайнятим у бюджетній сфері, разом з першою пенсією буде виплачуватися ще десять.
Пенсійна реформа не торкнеться людей, які зараз займаються оформленням пенсії або вже оформили її. Початок реформ у сфері пенсійного забезпечення припаде на березень 2011 року поточного року, другий – накопичувальний – рівень пенсійної системи введуть в 2013 році.
Підвищена з 20 до 25 років і вислуга років для військових, проте ці зміни “розтягнуться” на п’ять років.
Так, уряд змушений піти на непопулярні кроки у сфері пенсійного забезпечення, оскільки 63% пенсіонерів отримують пенсію менше 1000 гривень.

Юлія Тимошенко, лідер партії “Батьківщина”
– Альтернативою урядовій пенсійній реформі, яка передбачає збільшення пенсійного віку, може стати поліпшення інвестиційного клімату в Україні та створення нових робочих місць.
Потрібно створювати робочі місця, прибираючи корупцію з малого бізнесу, відкриваючи доступ до інвестицій з усього світу. Ви знаєте, що у нас на 40% скоротилися інвестиції у порівнянні з кризовим 2009 роком? Потрібно створювати спеціальні пільгові системи оподаткування для слаборозвинених, депресивних територій, куди можуть прийти інвестиції.
На даний час від 5 до 7 мільйонів українців працюють за межами України. І вони не заробляють на пенсії тим пенсіонерам, які сьогодні на солідарній основі отримують пенсію в Україні. Єдиний вихід, який може бути з цієї ситуації, це не підвищення пенсійного віку, а створення інвестиційного клімату в Україні та робочих місць. Чому в кризу, в 2009 році, коли весь світ падав, у нас інвестицій було на 40% більше? Справжніх іноземних інвестицій, не з Кіпру від цих наших олігархічних кланових утворень. Тому що ми намагалися кожен день робити якийсь крок уперед. Знаєте, якби не криза, ми б мали зовсім іншу країну сьогодні. Зовсім іншу країну.
На мою думку, намір влади підвищити пенсійний вік пов’язаний з необхідністю компенсувати кошти, які уряд згідно з рішенням міжнародного суду зобов’язаний виплатити компанії “Росукренерго”. 46 мільярдів гривень незаконно віддається РУЕ, але в той же час підвищення ціни на газ для населення на 50% по року складає всього 4,5 мільярдів гривень. Бачите, яка різниця?! Або, наприклад, підвищення пенсійного віку – за рік це буде складати приблизно 3,5 мільярда гривень економії. Порівняйте ці кілька мільярдів “економії” і 46 мільярдів, які просто віддають! Іншими словами, не потрібно забирати стільки у держави – тоді не потрібно буде підвищувати пенсійний вік, не потрібно буде підвищувати ціну на газ і тарифи на тепло.

Володимир Литвин, Голова Верховної Ради України
Закон про пенсійну реформу може бути ухвалений лише тоді, коли суспільство буде готове підтримати, або, бодай, нейтрально ставитися до положень цього документу. У законопроекті враховано ряд пропозицій, на яких наполягали люди, зокрема, щодо обмеження різного роду пільг та високих пенсій. Разом з тим, є ряд новацій, які дуже складно та болісно, мабуть, будуть сприйматися людьми. З огляду на це вважаю за доцільне опублікувати проект закону з розґясненнями фахівців і відповідними економічними розрахунками. Після того треба провести парламентські слухання за участю спеціалістів, які безпосередньо розуміються на цих питаннях, і лише потім переходити до практичного розгляду цього законопроекту. Необхідно виходити з того, що влада і політики реалізують інтереси людей. Якщо правильно виписані з юридичної точки зору закони не будуть сприйняті людьми, то вони ніколи не спрацюють. Ця позиція є домінуючою.

Олексiй Зарудний, начальник юридичного управлiння Пенсiйного фонду України
– У попереднi роки ми наближалися до пенсiйної реформи. Тепер настав час для її практичного втiлення. Досвiд економiчних реформ у постсоцiалiстичних країнах свiдчить, що найбiльшого успiху досягали там, де одночасно реформувалися всi сфери життя. Пенсiя — категорiя економiчна, а не полiтична. Її розмiр залежить вiд рiвня зарплатнi, розвитку виробництва, прозоростi фiнансових операцiй та багатьох iнших чинникiв. Що бiльшим є, наприклад, “тiньовий” сектор економiки, то менше коштiв надходить до Пенсiйного фонду, i навпаки: якщо бiзнес працює зi звiтнiстю, яку можуть перевiряти не лише контролери, а й пересiчнi громадяни, коли вiдкриваються новi пiдприємства (малi, середнi, будь-якi), то збiльшуються й пенсiйнi накопичення, а вiдтак зростає й розмiр пенсiй. Пенсiйна реформа, персонiфiкацiя рахункiв створюють прозоре правове поле, унеможливлюють “тiньовий” бiзнес. Сьогоднi на кожного пенсiонера припадає 1,3 працюючих громадян. Це велике демографiчне навантаження. Однак у подальшому воно може збiльшитися. Протягом 2010-2015 рокiв на пенсiю виходитимуть люди повоєнного поколiння. А по вiйнi народжуванiсть, як ви знаєте, була надзвичайно високою. Це означає, що невдовзi кiлькiсть пенсiонерiв у нас зростатиме швидше нiж кiлькiсть працюючих.
Якщо ж один працiвник утримуватиме одного, а то й бiльше пенсiонерiв, то вiдрахування до Пенсiйного фонду мають збiльшитися. Тобто роботодавець змушений буде сплачувати з фонду зарплатнi не 32%, як нинi (цифра порiвняно з iншими країнами теж чималенька), а 40-50% i навiть бiльше. Або ми сьогоднi створимо умови для того, щоб рiвень пенсiйного забезпечення наших громадян пiдвищився, i щоб це не заважало розвитку нашої економiки, або…
Час “Ч” для запровадження як обов’язкової, так i добровiльної накопичувальної системи залежить насамперед вiд термiну ухвали законiв “Про загальнообов’язкове державне пенсiйне страхування” i “Про недержавне пенсiйне забезпечення”. Вони стануть вiдправною точкою для реформування нашої так званої солiдарної системи, у тому числi й для обчислення пенсiй за даними персонiфiкованого облiку. Запроваджуватиметься й нова формула обчислення пенсiй, за якою зможуть одержувати новi пенсiї не лише тi, хто виходитиме на заслужений вiдпочинок пiсля прийняття закону, а й люди, якi вже перебувають на пенсiї. Формула передбачає зняття обмеження максимальних розмiрiв пенсiй.
Що стосується закону “Про недержавне пенсiйне забезпечення”, то з його прийняттям одразу починає працювати третiй рiвень пенсiйного забезпечення, тобто починають створюватися недержавнi пенсiйнi фонди, встановлюється порядок лiцензування їхньої дiяльностi, затверджується вiдповiдний наглядовий орган.

Петро Симоненко, лідер українських комуністів.

– Проект пенсійної реформи розроблений не в інтересах людини праці, не з метою підвищення рівня життя наших пенсіонерів, а виключно для отримання чергового траншу кредиту МВФ і відповідно до вимог МВФ. Запропонованим пенсійним законопроектом держава практично знімає з себе будь-яку відповідальність за долі мільйонів українських пенсіонерів.
КПУ проти того, щоб був піднятий пенсійний вік і збільшений на п’ять років необхідний для отримання пенсій трудовий стаж, а також проти скасування спеціальних пенсій. Крім того, держава зобов’язана також жорстко контролювати ціноутворення та тарифи, щоб інфляція і підвищення цін не “з’їдали” трудові пенсії.

Наталія Лещенко, аналітик з питань соціальної політики Бюро економічних і соціальних технологій
– Проведення пенсійної реформи дозволить виключити махінації при виході на пенсію “спеціальних пенсіонерів”, зокрема, зробить неможливим штучне збільшення доходів в роки, які беруться до уваги при нарахуванні пенсійного стажу. В рамках пенсійної реформи, по суті, буде впроваджена нова формула розрахунку пенсії для військовослужбовців, держчиновників та інших “спеціальних” пенсіонерів. Наприклад, прокурорам і слідчим у разі прийняття законопроекту не можна буде вибирати собі термін, за яким нараховується пенсія. Сьогодні вони можуть це робити: розраховувати виплати, виходячи з доходів за 24 місяці перед пенсією або за 60 місяців з будь-якого періоду стажу. Тобто, можна було в останні два роки штучно «нагнати» надбавки, премії та інші виплати, щоб збільшити дохід. За пґять років це буде зробити значно складніше.

Віталій Мельничук, віце-президент інвестиційної компанії “Кінто”
– Позитивним є врегулювання питання максимальної пенсії, яка може виплачуватися будь-якому громадянинові. У першу чергу, на мою думку, максимальна пенсія в розмірі 12 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян (приблизно 8,8 тисячі гривень), а також заборону на індексацію для тих, чиї пенсійні виплати на сьогодні перевищують встановлений законопроектом мінімум, дозволять знизити дефіцит бюджету Пенсійного фонду. Індексація та перерахунок не будуть проводитися доти, доки пенсія людини не досягне “стелі “, встановленої законодавчо. За розрахунками, дві криві – зростання максимально допустимої виплати та розмірів ” суперпенсій “- зустрінуться приблизно через 4-5 років. Ті, хто збираються виходити нарівні з іншими – у 60 років, – будуть отримувати до 62 років не спеціальну, а звичайну пенсію. Це теж розвантажить ПФ.

Людмила Денисова, екс-міністр праці та соціальної політики

– Для здійснення пенсійної реформи потрібні єдині принципи формування пенсійного забезпечення. Нині пенсії не перераховуються і не індексуються у зв’язку з інфляцією. Тобто, зараз знову, як у 2004 році, всіх зрівняли і 92 відсотки пенсіонерів стали отримувати однакову пенсію, і тільки 8 відсотків, яким призначалася пенсія за спеціальним законом, отримують іншу. Для розрахунку розміру пенсій необхідний спеціальний коефіцієнт.

Назар Холод, експерт Інституту міжнародної економіки імені Пітерсона, Вашингтон, доктор економічних наук
Однією з найважливіших реформ, про які заявила теперішня влада в Україні є пенсійна реформа. Її важливість важко переоцінити, бо вона вкрай потрібна країні і зволікати з її проведенням не можна. У проведенні пенсійної реформи, як і багатьох інших, Україна суттєво відстає від наших сусідів, яка ці реформи провели наприкінці 1990-х – початку 2000-х років. Але основна проблема влади полягає у тому, що вона не хоче чи не може проводити діалог із суспільством. Суперечливі висловлювання урядовців посилюють невпевненість громадян у майбутньому, а небажання чиновників відкрито обговорювати заплановані свої дії призводять до значних соціальних і економічних втрат.
Єдине, на що можна покладатися при дослідженні намірів уряду щодо пенсійної реформи, так це Програма економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», яка була напрацьована Комітетом з економічних реформ при Президентові України і була представлена Віктором Януковичем 2 червня 2010-го року. У цій програмі серед заходів стабілізації солідарної пенсійної системи наголошено на необхідності: «підвищити мінімальну тривалість страхового стажу для одержання пенсії за віком з поточних 5 до 15 років; стимулювати більш пізній вихід на пенсію шляхом підвищення нормативної тривалості стажу з 20/25 років до 30/35 років; вирівняти пенсійний вік для жінок і чоловіків (поступово, з кроком по 6 місяців щороку протягом 10 років)». Другим важливим джерелом інформації про про плани щодо пенсійної реформи є Меморандум про економічну і фінансову політику з Міжнародним валютним фондом, де сказано, що уряд буде підвищувати пенсійний вік жінок з 55 до 60 років.
Віце-прем’єр Сергій Тігіпко каже, що громадське обговорення законопроекту буде проводитися паралельно з розглядом його в парламенті. Тобто, обговорення буде тоді, коли будемо голосувати? Таке ставлення до надзвичайно чутливої теми може спровокувати хвилю соціального неспокою. Невже прийняття Податкового кодексу нічого не навчило наших урядовців? Саме небажання влади обговорювати і пояснювати свої дії призвело до Майдану підприємців. Невже для того, щоб влада почала чесно розказувати про свої плани, потрібний ще й Майдан пенсіонерів?