https://moyagazeta.com/

Хмельничанка представляла Україну на міжнародному форумі захисників прав споживачів

Як правило, від кожної країни були присутні один представник державного органу захисту споживачів і один від громадської організації. Україну на цьому міжнародному форумі представляли заступник Голови Держспоживстандарту Павло Пастушенко і голова Правління Товариства споживачів Хмельницької області Ірина Назаревич.

Про актуальність цього форумі та злободенні питання, які на ньому порушувались, ведемо мову із його учасницею, головою правління Товариства споживачів Хмельницької області, членом Консультативної ради із захисту прав споживачів при Міждержавній раді по антимонопольній політиці, членом Вищої Координаційної ради Конфедерації споживачів СНД Іриною Назаревич.

Ірино Сергіївно, чому саме ви представляли нашу державу на такому високому міжнародному зібранні?
Тому, що на сьогоднішній день в Україні немає Всеукраїнської організації, яка б була членом Всесвітньої організації споживачів.
Разом з тим хочу зауважити, що моя поїздка на цей високий форум була б не можлива, без сприяння Хмельницької міської ради, зокрема заступника міського голови Ірини Ковальчук і начальника управління торгівлі Валентини Москалюк. Хоча відряджати представника України мав би український уряд. Це доводить, що не байдужа доля споживачів нашій міській владі, якщо не дивитись з куточка своїх власних проблем, а на загальнодержавну проблему. Дуже хотілося б, щоб усі це розуміли і цінували.

Цікаво дізнатися, на чому концентрувалася увага учасників конференції, яким був лейтмотив дискусій фахівців із захисту прав споживачів із різних країн?
Слід зауважити, що вплив всесвітньої кризи був дуже відчутний. У програмі заходу було заплановано обговорення різних тем у двох, розташованих у різних приміщеннях, круглих столах. Так от, майже усі делегації записалися на обговорення проблем у сфері фінансових послуг, і тільки 2 –на інші питання.
На жаль, від представників держав я не почула тих проблем, з якими зустрілися споживачі фінансових послуг в Україні. Це – неповернення депозитних вкладів без нарахування відсотків за час прострочення та одностороннє рішення про підвищення процентів на кредити, тому і рецептів, як з цим боротися, окрім судів, не привезла. Про кредитні заборгованості йшлося у прикладі Франції, де утворюються Комісії із врегулювання боргових спорів. В цю комісію у них входять представники банків і громадські організації. Укладаються договори про реструктуризацію боргу, складається план. Директор СІ зазначив, що такі рекомендації надаються усім членам СІ, і вони країнами приймаються.

Щось подібне вже відбувалося у Швеції декілька років тому. Там споживачам пропонували нововведення – кредитні картки. Необачні споживачі сприйняли це, як дарунок, витратили усі кошти, а повертати і не думали. Тоді уряд Швеції звернувся до громадських організацій. Було утворено спеціальний штат волонтерів, кожного з яких “прикріпили” до одного з боржників, щоб слідкувати за його витратами і допомогти розрахуватися з боргом. Про накладення арешту на майно нікому і в голову не прийшло.

Чи вдалося із спілкування з колегами почерпнути позитивний досвід для можливого використання для захисту українських споживачів у кризовий період?
В більшості країн є Програми захисту споживачів в кризовий період. Найкраща, з моєї точки зору –японська. Дуже цікаво було послухати представника Німеччини Крістіана Фрончека, який наголосив, що ще в 1776 році Адам Сміт говорив: “Інтереси виробників потрібно дотримуватись тільки настільки, наскільки це необхідно для забезпечення інтересів споживачів”. У Німеччині усі законодавчі ініціативи мають проходити споживчий контроль. Кожний проект закону має бути попередньо перевірений в частині його можливого впливу на споживачів. І привів вислів Ангели Меркель: “Споживча політика сприяє гармонійному розвитку економічних процесів, суспільному життю а також їх змін в міру потреб”.

А в нашій країні? За нашим законодавством депозитні послуги не є такими, що підпадають під дію закону “Про захист прав споживачів”. Але ж неповернення депозитів – це грубе порушення Конституції України! Але натомість у нас робиться усе для захисту банків, а не споживачів. А якщо задуматися – в чому ж винний той, хто взяв кредит з фіксованим відсотком, чесно його виплачував і раптом став перед проблемою: або повертай весь борг, або плати непосильні відсотки. Людина попадає в безвихідь, а на неї полюють, як на злочинця!

Після мого, мабуть, емоційного виступу, обговорення було дуже бурхливим. Найбільше “дісталося” представнику Всесвітнього банку. І хоч як він старався довести, що банки не монстри, а вирішує усе політика держави, дорікали йому душе слушними зауваженнями. Наприклад, чому, коли курс долара падає, ставка по кредиту не змінюється в бік зменшення, і таке інше.
– Ірино Сергіївно, дякую за розмову, бажаю успіхів у такій необхідній і благородній справі, яку Ви з ентузіазмом робите.