https://moyagazeta.com/

Заява НАМ щодо законопроєкту «Про медіа»

  

 закликає народних депутатів України невідкладно ухвалити в першому читанні проєкт закону № 2693 «Про медіа», а медійну та експертну спільноту консолідуватися для ефективного обговорення та доопрацювання проєкту між першим та другим читаннями.
Національне законодавство, яке нині діє, містить норми та правила, що були актуальними для медійного ринку на початку століття. Воно сфокусоване на лінійних формах споживання контенту та таких технологіях, як аналогове наземне мовлення, які вже не є домінуючими. Законодавство не помічає і не встановлює навіть мінімального регулювання онлайн-медіа. За даними опитування USAID-Internews «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2019 р.», основним джерелом інформації для українців є вже не телебачення, а новинні сайти та соціальні мережі. А диджитал медіареклама, відповідно до оцінки Всеукраїнської рекламної коаліції, у 2019 році перевищила сукупний обсяг радіореклами та реклами в пресі. Чинне регулювання не дозволяє телеканалам та радіостанціям бути гнучкими в програмуванні, штучно обмежуючи їхню можливість конкурувати з іншими виробниками контенту. Воно не створює умов для нормального функціонування ринку аудіовізуальних медіа після завершення переходу на цифрове мовлення, адже не містить жодних вимог щодо діяльності провайдерів послуг зв’язку. Така застарілість, а також зобов’язання, відповідно до Угоди про асоціацію, адаптувати медійне законодавство до стандартів Європейського союзу, яке Україна не може виконати вже майже десятиріччя, дають право стверджувати, що медійна реформа має бути пріоритетною для влади, індустрії та медійної експертної спільноти.
  Важливими перевагами запропонованого проєкту є:
  Запровадження процедури спільного регулювання, що запобігає цензурі та зловживанню свободою слова. Проєкт вирішує проблему нечіткості вимог до контенту, які зараз в значній кількості містяться у законодавстві. Деталізація переважної  більшості таких норм, як заборона «висловлювань, що розпалюють ворожнечу чи ненависть до окремих осіб чи їх груп за національною, расовою чи релігійною ознакою», або неприпустимість матеріалів, «що принижують або зневажають державну мову», віднесено до процедури спільного регулювання, в межах якої медіа разом із регулятором мають напрацювати детальні правила. Акти спільного регулювання  виражатимуть  консолідоване  бачення різних стейкхолдерів та будуть фіксувати домовленість між сегментами індустрії та  державою щодо вимог до якісного контенту. Така система, що може розвиватися паралельно з органами саморегулювання, дозволить уникнути прямого управління контентом із боку держави та стимулюватиме напрацювання і дотримання високих індустріальних стандартів. Уніфікація системи санкцій та порядку їхнього накладення. Проєкт пропонує набагато збалансованішу та виваженішу систему реагувань та санкцій за  порушення медійного законодавства. Квазісанкція «попередження», яка навіть у випадку мінімального порушення могла позбавити компанію права на продовження ліцензії, замінено приписом. Цей захід реагування дозволить регулятору оперативно фіксувати  дрібні порушення, проте не матиме для медіа болісних фінансових або  організаційних наслідків. Також більш чітко визначено підстави та порядок накладання штрафів, як основної санкції за значні та грубі порушення. Створення законодавчого підґрунтя для розвитку мовлення громад та  місцевих публічних аудіовізуальних медіа. Закон пропонує вирішення проблеми комунальних аудіовізуальних медіа, які завдяки зміні статусу та запровадженню низки механізмів захисту редакційної незалежності будуть  підпорядковані та підзвітні своїй  громаді, а не місцевій владі. Також проєкт вперше визначає засади діяльності мовлення громад, що за європейською традицією є важливим елементом аудіовізуальних медіа на рівні з суспільними та комерційними мовниками.  Позбавлення реєстрації лінійних аудіовізуальних медіа, що не використовують радіочастотний ресурс, за рішенням регулятора. Створення супутникових і кабельних каналів потребує значних інвестицій, які мають бути захищені. За чинним законодавством такі канали позбавляються ліцензії, отриманої за позаконкурсною процедурою, виключно в судовому порядку. Це захищає їх від тиску і можливих зловживань. Саме таку процедуру, на нашу думку, варто залишити і в новому законі про медіа. Пресцентр НАМ