https://moyagazeta.com/

Цукровий діабет – це не кінець життя!

Іще з часів Давнього Єгипту ця тема була дуже актуальною. На сьогодні в світі нараховується близько 300 млн. таких хворих, і до 2025 року їх кількість збільшиться до 350 мільйонів. В Україні ж більше 1 млн. пацієнтів з цим захворюванням, а в Хмельинцькій міській поліклініці № 1 – близько 3 тис. осіб.
Про цю проблему ми й вирішили поговорити з Мальвіною Володимирівною Овчарук, лікарем-ендокринологом Хмельницької міської поліклініки № 1.

Кор.: Що таке цукровий діабет? Чим він небезпечний?
М.О.: Це симптомокомплекс, при якому виникає порушення обміну речовин, передусім – вуглеводного. Він характеризується хронічним підвищенням рівня цукру, або гіперглікімією. Вуглеводний обмін в організмі людини контролюється інсуліном, який виробляється у клітинах підшлункової залози. При недостатності його секреції, а також при дефекті його дії або нечутливості тканин до інсуліну виникає підвищення цукру у крові, що і призводить до виникнення цукрового діабету. Хронічна гіперглікімія небезпечна тим, що виникають пошкодження на рівні клітин органів – ретінопатії, нефропатії, нейропатії, ангіопатії – враження судин ніг, що з часом може призвести до гангрени. Якщо не вжити заходів, тоді забиваються найменші судини – капіляри, і порушується кровотік, що й спричиняє ускладнення.
Проблема цукрового діабету є медико-соціальною, оскільки захворювання призводить до зниження якості життя, до ранніх інвалідізацій та смертності хворих. Із історії відомо, що іще давні єгиптяни вивчали його. Упродовж багатьох років ця тема була дуже актуальною. На сьогодні в світі нараховується близько 300 млн. хворих на цукровий діабет, і до 2025 року їх кількість збільшиться до 350 мільйонів. В Україні сьогодні нараховується більше 1 млн. пацієнтів з цим захворюванням, а по поліклініці № 1 – близько 3 тис. осіб.

Розрізняють цукровий діабет І та ІІ типів. Перший тип – генетично обумовлений. Цей різновид хвороби характеризується тим, що острівцеві клітини підшлункової залози неспроможні виробляти інсулін, внаслідок чого в організмі людини виникає повна його недостатність. Цей тип розвивається у юному віці і призводить до ранньої інвалідності.
Другий тип захворювання пов’язаний із недостатнім виробленням інсуліну або нечутливістю клітин до його дії. Також лікарі виділяють гестаційний діабет, який виникає у вагітних.

Діабет може впродовж тривалого часу розвиватися у прихованій формі. Але повинні насторожувати такі симптоми, як підвищені спрага, апетит, втрата маси тіла, сухість слизових оболонок, свербіж шкіри, слизових оболонок статевих органів, часті інфекції, незагоювані рани, стоматити, часті сечопусти, особливо у нічні години. Уже згодом може проявлятися діабетичний рум’янець, при прогресуванні захворювання – запах ацетону з роту. Якщо пацієнт помітив такі прояви, необхідно звернутися до лікаря для проведення відповідних обстежень. Один симптом виникає рідко, зазвичай у пацієнта з’являється одразу декілька. У випадку підтвердження діагнозу увесь час потрібно контролювати рівень глюкози у сечі та крові.

Кор.: Хто перш за все потрапляє до зони ризику?
М.О.: До груп ризику належать люди, яким захворювання може передатися генетично, які мають родичів, хворих на цукровий діабет. Також це ті, хто має надмірну вагу тіла, жінки, у яких народжувалися діти вагою понад 4 кг. Небезпечними факторами, що можуть спричинити виникнення хвороби, є знижена фізична активність, підвищений артеріальний тиск, високий рівень холестерину, постійне вживання висококалорійних вуглеводів – солодощів, цукерок, солодких напоїв, споживання великої кількості жирів тваринного походження. Усе це може викликати порушення обміну речовин.

Кор.: А шкідливі звички та залежності – тютюнопаління, алкоголізм та наркотики є фактором ризику?
М.О.: Вони не лише значно ускладнюють протікання цукрового діабету, а й дійсно можуть призвести до появи хвороби, оскільки і тютюн, і спиртні напої, і наркотичні речовини викликають в організмі порушення вуглеводного обміну. Ми рекомендуємо хворим відмовитися навіть від паління, пояснюючи, що діабет сам по собі призводить до складних ускладнень, а в поєднанні зі шкідливими звичками ризик значно підвищується.

Кор.: Як діагностують це захворювання?
М.О.: Для вияву цукрового діабету проводяться аналіз крові для визначення рівня цукру у крові та глюкозотолерантний тест- тест навантеженням глюкози. За 12 годин до проведення тесту пацієнт не повинен вживати нічого солодкого, має уникати фізичних навантажень, оскільки це може вплинути на результати аналізу. Натщесерце пацієнт здає аналіз крові, після чого йому дають випити суміш із 75 грамів глюкози та 300 мл води. Найінформативнішим є рівень цукру у крові через 2 години після вживання розчину глюкози. Він у нормі, якщо становить від 3,3 до 5,5 ммоль на літр натще і менше 7,8 ммоль через 2 години. Про цукровий діабет свідчить підвищення рівня цукру вище 6,1 ммоль на літр натще і при проведенні глюкозотолерантного тесту більше 11,1 ммоль на літр.

Кор.: У чому різниця між інсулізнозалежним та інсулінонезалежним діабетом?
М.О.: Зазвичай, інсулінозалежні – це хворі на цукровий діабет першого типу, в організмі яких інсулін не виробляється взагалі та хворі ІІ типу, в організмі яких не виробляється достатньо інсуліну, що не забезпечує адекватний рівень глюкози в організмі. Тому у випадку виникнення першого типу захворювання інсулін призначається пацієнтам одразу після виявлення хвороби, у другому випадку – деякий час рівень цукру в крові контролюється шляхом призначення перорально цукрознижуючих препаратів. Коли ж підвищення рівня цукру відбувається попри застосування таких препаратів, тоді призначається інсулін.

Кор.: Як змінюється життя людей, яким діагностували цукровий діабет?
М.О.: Перш за все, ми заспокоюємо хворих та проводимо з ними роз’яснювальну роботу. У Хмельницькому працює Школа діабету. Її пацієнтам ми розповідаємо про те, яким має бути раціон хворого, як він має себе поводити. Лікарі рекомендують таким хворим збільшити фізичні навантаження, якщо вони ведуть малорухливий спосіб життя. Хворі на гіперглікемію мають дотримуватися відповідної дієти у харчуванні. Раціон повинен складатися з низькокалорійних продуктів із достатнім вмістом вітамінів. Хліб має бути з висівками, його денна норма не повинна перевищувати 200 грамів. У м’ясі треба надавати перевагу нежирному – крільчатині, індюшатині, натомість уникати жирних сортів, до прикладу – свинини. У щоденному харчуванні має бути достатньо капусти, огірків, помідорів, кабачків, баклажанів. Фрукти треба обирати з меншим глікемічним індексом – кисло-солодкі яблука, смородину, чорницю. Не рекомендується споживати виноград, банани, солодкі груші, дині. Хворим на діабет варто надавати перевагу грубоволокнистим крупам – вівсянці, гречці. Жири у харчуванні мають бути здебільшого рослинні.

Кор.: А молочні продукти?
М.О.: Вживати треба кисломолочні продукти, оскільки свіже молоко має високий глікемічний індекс, що сприяє підвищенню рівня цукру.

Кор.: Як має поводитися здорова людина, аби не захворіти на цукровий діабет?
М.О.: Передусім, треба правильно харчуватися, слідкувати за вагою тіла, достатньо рухатися. Фізичні навантаження можна отримувати, займаючись плаванням, аеробікою, фітнесом, танцями.

Кор.: Чи часто буває, що пацієнти вперше звертаються із хворобою на запущеній стадії?
М.О.: Зараз в країні діє Національна цільова програма «Цукровий діабет», відповідно до якої у всіх хворих контролюється рівень цукру. Тому запущені випадки трапляються вкрай рідко. Діагностують вперше захворювання на пізніх стадіях лише тоді, коли розвиток гіперглікемії був або дуже стрімким, або захворювання існувало у прихованій формі. При звертаннях до лікаря, коли виявляють незначне підвищення рівня цукру, пацієнтам одразу проводиться глюкозотолерантний тест, така людина береться на диспансерний облік і увесь час знаходиться у зоні уваги лікарів.

Кор.: Відомо, що у нашій країні хворі на цукровий діабет ліками забезпечуються безкоштовно. Що це за ліки?
М.О.: Перш за все, це інсулін. Перорально пацієнту призначаються цукрознижувальні препарати. По можливості, ми забезпечуємо цими ліками усіх хворих. Варто зазначити, що проблем з постачанням інсуліну у місті немає.

Кор.: Є таке поняття: хлібні одиниці. Їх мають рахувати тільки хворі на діабет чи здорові люди також?
М.О.: Хлібні одиниці існують більше для розрахунку раціону хворих на цукровий діабет, щоби забезпечувати оптимальний глікемічний контроль.

Кор.: Чи повинні хворі, що мають такі проблеми зі здоров’ям, додатково себе контролювати?
М.О.: При заняттях спортом рівень цукру обов’язково контролюється, оскільки збільшення фізичного навантаження викликає зниження рівня цукру. Оскільки розрахунок інсулінотерапії проводиться відповідно до рівня цукру в крові, то введення інсуліну після інтенсивних фізичних навантажень може викликати гіпоглікемію – зменшення рівня цукру в крові. При цьому стані знижується енергозабезпечення організму, виникає відчуття голоду, тремтіння рук і ніг, запаморочення, аж до втрати свідомості.

Кор.: Чи може бути діабет тимчасовим явищем?
М.О.: Ні. Цукровий діабет – це хронічне захворювання. І чим раніше хворі звертаються, тим простіше уникнути можливих важких ускладнень.

Кор.: Чи погіршується якість життя пацієнта після встановлення такого діагнозу?
М.О.: Як правило, хворі, що здійснюють самоконтроль рівня цукру, ведуть правильний спосіб життя, відповідно харчуються, займаються фізичною культурою, не відчувають погіршення якості життя. Треба лише увесь час контролювати рівень цукру в крові, вчасно звертатися до спеціалістів – нефрологів, хірургів, окулістів, невропатологів.

Ольга Лисиця