https://moyagazeta.com/

Ультразвук на службі здоровґю

Тому ультразвукова діагностика посідає особливе місце в сучасній медицині, адже саме завдяки цьому методу обстеження людського організму вдається якомога точніше встановити проблему, яку в подальшому доводиться вирішувати лікарю.
Про це та не тільки ми вирішили поспілкуватися з Ярославом Ковалем, лікарем вищої категорії ультразвукової діагностики Хмельницької міської поліклініки № 1.

Кор.:У наш час, вважаю, мало знайдеться людей, які б не чули про ультразвукову діагностику. Але, все ж таки: яку роль вона грає у сучасній медицині?
Я.К.: Ультразвукова діагностика за останні 20-25 років стала одним із найбільш доступних інформативних методів у всьому світі. Вона займає одне із чільних місць у діагностиці захворювань серця, внутрішніх органів, судин.
Кор.: А чому? Вона менш шкідлива, ніж «класичний» рентген?
Я.К.: Так, якщо порівнювати з рентгенодіагностикою, то ультразвук, яким ми користуємося, для організму набагато менш шкідливий, ніж рентгенівське випромінювання. До речі, потужність «нашого» ультразвуку в 1000 раз менше, ніж той, що використовується у фізіотерапевтичному лікуванні. Вже шостий рік ми працюємо на апараті фірми «Сіменс», який оснащений двома датчиками: один для обстеження черевної порожнини, другий – для поверхневих органів (щитовидна залоза, молочні залози, шкіра, підшкірна клітковина, м’язи, судини).
Кор.: І з чим до вас найчастіше звертаються?
Я.К.: Зранку, з 8.00 до12.00, на 5-мегагерцевому датчику ми натщесерце перевіряємо проблеми печінки, жовчного міхура, підшлункову. Після 12.00 ми переключаємося на високочастотний датчик для поверхневих органів, тому що їхній стан не залежить від прийому їжі.
Кор.: Наскільки нам відомо, одна з головних проблем українців – щитовидна залоза. До «традиційних» проблем, пов’язаних із нестачею йоду, в останні чверть століття додалися післячорнобильські. Який на сьогодні стан щитовидної залози у хмельничан?
Я.К.: Щитовидку ми обстежуємо вже шостий рік поспіль. Кількість захворювань, на жаль, постійно збільшується. Проблеми виникають навіть у молоді. Зростає відсоток і онкохворих. На мою думку, тут винні і Чорнобиль (підвищення радіаційного фону), і погана екологія нашої країни. Не треба забувати і про постійні життєві стреси.
Ендокринна система щільно зв’язана з нервовою, тому у медицині виділяється окрема група захворювань – нейроендокринні проблеми. При хронічному стресі часто виникають ситуації, за яких порушується гормональний баланс організму (саме за це й відповідає щитовидна залоза), і починаються відхилення в гормональному фоні.
Кор.: На одній медичній конференції я почула вислів: «Якби сучасна людина, особливо середнього віку, частіше тренувала свою психіку, контролюючи рівень адреналіну, то кількість захворювань суттєво знизилася б». Ви згодні?
Я.К.: Думаю, у цьому є раціональна суть. Адже рівень інсуліну, який виділяється підшлунковою, так само як і баланс гормонів щитовидної залози, дуже тісно пов’язані з балансом гормонів стресу.
Кор.: Тобто, людині просто треба слідкувати за своїм настроєм? Можливо, змінити спосіб життя, більше займатися спортом…
Я.К.: Звичайно! Адже при фізичному тренуванні організм виділяє ендорфіни, які покращують настрій. Він взаємодіє із здоровим адреналіном (саме здоровим, а не тим, який організм виділяє при сильних стресах), і життя стає кращим.
Кор.: Якщо вже згадали про ендорфін, то трохи зупинимося на ньому. Що треба робити, щоб його у нашому організмі побільшало?
Я.К.: У останніх статтях, які я читав, де згадувалося про ендорфіни, автори вважають, що найкраще для цього – це спорт, але не важкий професіональний, а невеликі фізичні навантаження, навіть проста фіззарядка, тривала ходьба, елементарне обливання холодною водою…
Можливо. Контрастний душ є таким собі міні-стресом для організму, при якому відбувається своєрідний масаж судин.
Кор.: А що до свіжого повітря? Все-таки необхідно гуляти, чи достатньо просто провітрити приміщення?
Я.К.: Відкрити вікно і провітрити кімнату – це, звичайно, не завадить, але під час довгої ходьби на свіжому повітрі (мінімум 5 км) відбувається покращення кровообігу, до кожної клітинки нашого організму доходить більше кисню, покращуються біохімічні реакції, виводяться шлаки… Отже, без прогулянки не обійтися.
Кор.: Деякі спеціалісти взагалі кажуть, що в нашому організмі вже є все необхідне для здорового життя, тому що він є унікальним суб’єктом. Потрібно просто підтримувати його у належному стані.
Я.К.: Ми завжди радимо всім пацієнтам переходити на варені і парені продукти, бо вони більш корисніші.
Кор.: Але багато хто вважає, що здоров’я – привілей лише багатих. Бідному не до того, йому треба просто вижити…
Я.К.: Якщо людина захоче, то і бідний буде здоровим і щасливим. Я знаю багато таких людей, які не мають великого достатку, але у них завжди на обличчі посмішка, і вони радіють життю.
Кор.: Ось саме це якраз дуже добре ілюструє наступне питання. Є дуже гарний вислів: «Не можеш змінити проблему, зміни своє ставлення до неї». А якщо людина все-таки захворіла? Одразу треба починати ковтати пігулки? Як Ви вважаєте, фармакология і здоров’я – речі тотожні?
Я.К.: На мою думку, на ранніх стадіях, коли в людини є лише функціональні прояви захворювання, потрібні дієта і фізичні навантаження. Якщо це не допомагає, тоді треба використати фармакологію, але дуже уважно слідкувати, щоб не було побічних дій.
Кор.: Але зараз дуже багато людей лікуються самостійно, побачивши рекламу по телевізору. Таких десь 80%-90%! Вони навіть до лікаря не звертаються…
Я.К.: Так, подібна ситуація існую, але я всім раджу – перед тим, як почати лікування, проконсультуйтеся з лікарем. А щоб не було пізно, необхідно перевіряти стан здоров’я хоча б раз на рік. Якщо людині більше 40 – можна і раз на 8-10 місяців.
Кор.: А якщо хтось навіть на день-два не може відірватися від свого ларка на Товкучці? Чим він ризикує?
Я.К.: Думаю, впродовж доби можна знайти хоча б півгодини, щоб зайнятися фізкультурою. Коли люди зрозуміють, що їх головне багатство – здоров’я, а не гроші, тоді вони будуть по-іншому дивитися на цю проблему, і виділяти час на відвідини лікаря.
Кор.: І ми плавно підійшли до особистої відповідальності за власне здоров’я…
Я.К.: Так, звичайно, адже ніхто не буде приходити на базар і запрошувати на обстеження. Людина сама мусить себе контролювати. Ще було б дуже добре мати сімейного лікаря, який би постійно за цим дивився.
Кор.: Тобто, Ви прихильник сімейної медицини?
Я.К.: У цьому є раціональне зерно. Багато хвороб передаються по генетичній лінії – цукровий діабет, ожиріння та ін. Якщо лікар знає, що у родині батьки чимось хворіли, він буде уважно слідкувати, щоб і діти не захворіли. Думаю, у майбутньому ми прийдемо до того, коли зі звичайних терапевтів потрібно буде зробити лікарів сімейного профілю. Хоча це буде нелегко.
Кор.: А у чому складнощі? У психологічному підході, чи відсутності звичної вузької спеціалізації?
Я.К.: Я ознайомлювався з деякою літературою по сімейній медицині. Звичайно, сімейний лікар мусить мати набагато більший багаж знань, ніж дільничний терапевт, адже він має вирішувати широкий спектр проблем – від педіатрії до геронтології.
Кор.: Чи можна сьогодні за 2 дні пройти повний курс обстежень? У вас довго сидять у черзі?
Я.К.: У нас дуже велике навантаження. Нормою є 15-20 обстежень, а ми можемо і 50 в день зробити! Це, звичайно, важко і фізично, і нервово, є великою відповідальністю, адже потрібно нічого не пропустити в своїй діагностиці. Багатьох записуємо у плановому порядку, до трьох тижнів, якщо у пацієнта не гострі захворюванняя. Але якщо, наприклад, ниркова чи печінкова коліка, чи у хворого знайшли якусь пухлину, ми стараємося таку людину приймати в першу чергу на протязі 1-2 днів.
Кор.: А судини ви обстежуєте?
Я.К.: Так, ми проводимо на нашому апараті обстеження венозної системи нижніх кінцівок.
Кор.: Тобто, слідкуєте за тромбофлебітом? Про цю небезпечну хворобу що можете сказати? Особливо про причину.
Я.К.: Виникнення варикозної хвороби можливе навіть генетично, тому що велику роль грають анатомічні властивості клапанів апарату вен. Якщо вони неправильно працюють, при вертикальному положенні тіла стовп венозної крові буде тиснути на клапан, той не зможе втримати кров, тиск передається до дистальних відділів нижніх кінцівок, що призводить до розширення венозних судин. Потім починаються дистрофічні зміни в оточуючих тканинах, вторинні ускладнення і прояви тромбофлебіту, коли в цій розширеній вені формуються тромби – кров’яні згортки.
Кор.: Щоб вони не виникали, треба розріджувати кров, чи не так?
Я.К.: Тут треба дивитися на біохімічні показники крові. Для того, щоб вона ставала рідшою, треба пити більше води – близько 3 літрів.
Кор.: А як на подібні навантаження відреагують нирки?
Я.К.: Якщо їх функціональний стан нормальний, нічого страшного. Але все одно потрібно проконсультуватися у лікаря і перевірити артеріальний тиск, щоб це не призвело до гіпертонічної кризу.
Кор.: Я знаю, что деякі люди під час подібної чистки ще й п’ють сечогінне…
Я.К.: На мою думку, це «перебір». Краще замість звичайної мінеральної води пити відвари чи настої сечогінних трав – споришу, толокнянки. Дуже добре і березовий сік навесні. А якщо пити мінералку, то краще Сатанівську, бо це маломінералізована вода з біоорганічними добавками, яка дуже добре діє на сечовивідні шляхи.
Кор.: Кажуть, що її можна набрати, і вона 40 діб не втрачає своїх лікувальних властивостей. Це правда?
Я.К.: Тут у мене є деякий досвід, хоча й невеликий, бо я починав працювати саме у Сатанові, в санаторії «Збруч». Більше 3-4 діб її не треба тримати, тому що її біоорганічні речовини на сонці руйнуються. Краще все таки поїхати до санаторію і на місці пити воду за системою, яку призначить лікар.
Кор.: На Вашу думку, від чого більше залежить фізичний стан здоров’я – від духу, настрою чи життєвих установлень? Ви згодні із висловом Кашпировського, який казав: «Людина – це унікальний комп’ютер, який створив Бог. У ньому все є, треба лише правильно натиснути кнопку»?
Я.К.: Так, звичайно, від духовного стану людей залежить і фізичний стан. Недарма з’явилося: «У здоровому тілі здоровий дух». Всі ці явища взаємозв’язані, і над цим потрібно працювати кожному із нас.
Кор.: І, наостанок – Ваш секрет здоров’я?
Я.К.: Я теж є людиною, тому маю маленькі недоліки – навіть інколи палю, але намагаюся дотримуватись дієт та бути фізично активним. Потрібно цінити життя і кожен день, який у нас є. Хочу всім хмельничанам побажати: слідкуйте за своїм здоров’ям! Будьте уважні до нього і прислухайтеся до «сигналів», які нам подає організм.

Людмила Лунина