https://moyagazeta.com/

Ірина Геращенко: «Більшість скарг журналістів стосується відносин із силовими структурами»

Про це уповноважені представники правоохоронних органів заявили на засіданні парламентської тимчасової слідчої комісії з розслідування випадків цензури. Також депутати закликали правоохоронців негайно розслідувати факти стеження за журналістами.
Про це та інше у інтерв’ю «Моїй газеті+» розповіла голова комісії, депутат-нашоукраїнець Ірина Геращенко.

І.Г.: Мені дуже б хотілося, щоб ми не лише тут збиралися для обговорення різних запитів та звернень, а ще й могли похвалитися наявними результатами. Саме це є для мене ключовим питанням. Але, правду кажучи, деякі здобутки вже присутні. По-перше, ми підготували проект постанови мораторію на перевірку засобів масової інформації (ЗМІ) під час виборчої кампанії. Без сумніву, це дуже важливо для українських медіа, тому що влада завжди хоче, щоб під час виборів ЗМІ були до неї лояльними, і дуже часто на них тисне, використовуючи админресурс.

По-друге, ми звернемося до Володимира Литвина з проханням провести окреме засідання – не позачергове, а виділити один з днів у Верховній Раді для розгляду законів, які вже декілька місяців лежать «під сукном», а при цьому дуже необхідні журналістам. У першу чергу, це Закон «Про доступ до публічної інформації», який пропонували Арсеній Яценюк та Олена Кондратюк, і який у липні цього року ВР провалила. Також необхідно розглянути питання щодо законопроекту про мораторій на перегляд ліцензій для мовників. Якщо згадати історії з «5-м каналом» та TVI, одразу виникають питання, чому сьогодні у нас так вибірково ставляться до перегляду ліцензій мовників. Ми знаємо приклади, коли дарувалися цілі канали, але питання „Як ви отримали ліцензію?” чомусь виникають лише до телеканалів, які займають незалежну або опозиційну до влади позицію. Можливо, в першу чергу для влади тут важливо відновити статус-кво, дати усім можливість працювати. Від цього тільки виграє репутація нашої влади, яка дуже багато говорить про свою відданість свободі слова.

У рамках ТСК ми створили спеціальну робочу групу, яка зустрінеться з колишніми членами національної ради, та спробує розібратися, чому було прийняте таке рішення за відсутності членів ТСК. Саме навколо цього питання сьогодні йде інтрига: чи було це засідання легітимним чи ні. Також у нас є звернення «5-го каналу» і TVI, щоб ми підтримали позицію відносно проведення чесного повторного конкурсу на ці частоти, або про можливість подання каналами апеляційної скарги, бо вони сьогодні переживають, що вона навіть може бути не прийнята. Взагалі, подібне не є компетенцією ТСК – це може бути розцінене як втручання в роботу суду , але, як народні депутати України, ми дійсно можемо офіційно звернутися, написати заяву про необхідність збереження незалежності регуляторного обміну у нашій країні. Треба, щоб у жодної структури не виникало бажання робити Нацраду «ручною», показувати, що якщо ви не будете приймати такі рішення, як ми хочемо, які нам потрібні на користь того чи іншого мовника, то ваші справи потім будуть розглядатися в судах. Таку заяву ми обов’язково зробимо у тій чи іншій формі. Подібну позицію займаю не лише я, як народний депутат України, а й багато інших депутатів від нашого ТСК. Саме тому ми обов’язково будемо присутні на апеляційному суді, якщо він буде, для того, щоб відслідковувати справу.

Вважаю, що сьогодні парламент повинен підтримати законопроект Арсенія Яценюка, про що ми вже казали, який би взагалі наклав мораторій на перегляд вже розданих у країні ліцензій. Не є секретом те, що дуже багато ліцензій ще за часів Кучми роздавалися як такі собі „панські подарунки” потрібним мовникам. Саме тому сьогодні не можна ці справи переглядати вибірково. Ми вважаємо, що треба накласти мораторій на перегляд ліцензування, тому що це б допомогло встановити статус-кво в країні та дійсно не давало би можливості комусь думати про те, що сьогодні у нас є вибіркове ставлення до перегляду отримання ліцензії – що хтось їх чесно отримав, хтось нечесно.

Я думаю, що важливим підсумком наших засідань стане лист до Президента України, в якому ми викладемо всі ті факти, що прийшли на адресу комісії, факти, які можна розцінювати як звернення регіональних журналістів про тиск на них, як цензуру, як перешкоджання журналістській діяльності. Представники влади неодноразово говорили журналістам, що вони хотіли би почути конкретні факти, так от – у нас є більше 40 таких фактів, які ми з задоволенням передамо Президентові, щоб він володів більш реальною картиною навколо того, що відбувається в Україні в царині свободи слова.

Я дуже вдячна регіональним журналістам, які не бояться цензури та «наїздів», і озвучують подібні історії на всю країну. На жаль, сьогодні багато хто з керівників на місцях хочуть у регіональних ЗМІ ставити своїх лояльних керівників, які будуть писати тільки те, що хоче влада. У деяких регіонах і дотепер вважають, що комунальна газета – це обслуговуючий рух, агітка, що завгодно, але не видання, який має просто розповідати про життя громади. А якщо газета відмовляється бути лояльною, не дає свого редактора на поталу, то міські чи районні ради просто виходять із засновників, і створюють нове видання, із «ручними» працівниками, які будуть робити те, що їм скажуть.

Подібна тенденція є дуже небезпечною, тому що для журналіста, який мешкає у невеличкому містечку, втратити роботу – це, у багатьох випадках, крах усієї кар’єри. До того ж, подібні ситуації часто супроводжуються відбиранням майна, приміщення та інше. Подібні факти ми тримали і будемо тримати під особистим контролем, вивчаємо їх і, якщо потрібно, одразу передаємо силовим структурам.

– Ви сказали, що по кожному з розглянутих сьогодні фактів будете звертатися до ГПО…
І.Г.: Так. Як я вже казала, у нас є 40 звернень. За підсумками їх розгляду – тих, які ми вже встигли розглянути, і тих, по яким нам надіслали повний пакет документів, вже вкладено 10 запитів до Генеральної прокуратури. Також запити йдуть до Міністерства внутрішніх справ. Туди ми обов’язково докладаємо пакет документів від редакції, у якому дуже часто присутні диски з записами розмов із погрозами, свідчення журналістів, які розповідають про те, як на них тиснули і таке інше. Власне, навіть сьогодні ми отримали новий пакет документів, але ми його ще тільки будемо розглядати. Але дуже тривожить те, що по кожному подібному випадку ми готуємо запит, а потім дуже часто просто отримуємо відповіді, які є нічим іншим, як відписками. Так, до прикладу, сталося у випадку з Андрушком, у випадку з журналістом Сергієм Карташовим з Нового каналу. Дуже часто Генеральна прокуратура пише, що факти розглянуто, у того є синці, того побили, але немає жодних фактів чи приводів для порушення кримінальної справи. Це нас дуже турбує, тому що, без сумнівів, якби так побили міліціонера при виконанні ним службових обов’язків, кримінальну справу відкрили би у той самий день, вона б дійшла до суду, а той вже вирішував, чи є, чи немає там порушення. Це вже навіть не враховуючи те, що до судів у нашій країні теж є багато питань. Іноді виникає враження, що всі силові структури працюють за принципом „рука руку миє” – один одного захищають.

Ми не можемо залишити це без реакції – ми будемо постійно говорити, писати про це у листі до Президента України, виступати з трибуни Верховної ради. Ми навіть пропонуємо присвятити наступне засідання окремій темі: «Стосунки ЗМІ і правоохоронних органів», адже саме тут є найбільше скарг. Ми весь час будемо акцентувати увагу на тому, що не повинні народні депутати отримувати відписки на питання, які стосуються захисту прав журналістів. Подібні речі треба аналізувати, можливо, ми будемо щось пропонувати законодавчо. Взагалі, мені дуже хотілося б, щоб наша комісія була дійсно дієвою. Тобто, якщо в кінці року я побачу, що у нас прийнято декілька законів, до яких ми приклали руку – це буде підсумок того, що ми не тільки говорили, а й працювали.
-А коли ви плануєте попередній тимчасовий звіт?
І.Г.: Попередній звіт ми будемо зараз писати до голови Верховної ради і хотілося б, щоб цього місяця він прозвучав.

З залу засідання ТСК Людмила Луніна