by Здоровенькі були шановне панство! Давненько не писав для добродіїв, але ось, як грім серед ясного неба, довелося написати статтю про «серйозного дядька» (голову Хмельницької облдержадміністрації) Василя Ядуху. Отримав журналістське завдання завітати на прес-конференцію, а мої перші враження від даної події, що нагадало засідання місцевої громади будь-якого населеного пункту Хмельниччини та думки про те: «Що ми зробили хорошого для народу за 3 роки наполегливої діяльністі?».
Здоровенькі були шановне панство! Давненько не писав для добродіїв, але ось, як грім серед ясного неба, довелося написати статтю про «серйозного дядька» (голову Хмельницької облдержадміністрації) Василя Ядуху. Отримав журналістське завдання завітати на прес-конференцію, а мої перші враження від даної події, що нагадало засідання місцевої громади будь-якого населеного пункту Хмельниччини та думки про те: «Що ми зробили хорошого для народу за 3 роки наполегливої діяльністі?».
Найбільше з цих зборів сподобалася репліка про те, як країни Європи думають про Україну. Нагадало фразу колишнього президента Росії Бориса Єльціна: «Прокидаючись ранком, я запитую себе: що ти зробив для України?..». Пан губернатор спілкувався, як «хазяїн» аграрної Хмельницької області, а журналісти, як на лінійці в школі, задавали запитання. «Образ простого подільського парубка йому личить» – висловилися в кулуарах представники Хмельницької облдержадміністрації. І справді з цим не посперечаєшся! Пан губернатор по-простому розповідав про газифікацію сіл, низькі ціни на хліб та надої молока. Хвацько згадував можновладців всеукраїнського владного Олімпу, а «акули пера» слухняно вислуховували, що покращення в Україні неможливе без міцної руки з Києва. Слово «демократія» та свобода слова з уст голови облдержадміністрації звучало безліч разів, що вже нагадало під кінець виступу нецензурні висловлювання! Віршик-подяка головного редактор місцевої газети міста Ярмолинці мене вбив та по-театральному забажалося закричати: «Дайте мені яду!».
Відкинемо лірику та потеревенимо по ділу. Чи хтось був кращим губернатором на цей період розвитку для Хмельницької області? Мабуть, ні… Краще мати свого «царька» зі всією історією стосунків («зі своїми приколами»), бо приїде заїжджий гастролер: «Втікай та ховайся!». Особисто я повірив, що для даної людини непорожні слова – «Розвиток Хмельниччини», тому завжди варто надіятися на краще. Можливо ми заживемо, як у цивілізованому світі, а українці нарешті стануть модерновою нацією. Завжди варто розпочинати з себе, тому питання юного кореспондента Миколи Атаманюка щодо відновлення руху на залізничній станції «Кам’янецький переїзд», що стривожила усю область від Деражні до Волочиська, проконтролюю. Мстислав завжди виконує щиро обіцяне та захищає знедолених, ось така моя доля та неволя…
Школа журналістика
Мстислав Многогрішний
Кам’янеччина
