https://moyagazeta.com/

УВАГА! ЗНАЙОМТЕСЯ! ГОЛОВНІ ВОРОГИ ВІЛЬНОЇ ПРЕСИ!

Отже, найбільшим “Ворогом преси” у 2008 році став Генеральний прокурор України Олександр Медведько. Він змінив на цьому “почесному” місці мера Києва Леоніда Черновецького, який, до речі, посів «лише »четверте місце.
Що ж зробив генпрокурор? Він закрив справу побиття журналістів СТБ депутатом Калашніковим. Винні не покарані. Відсутній прогрес у справі Гонгадзе. Жодної нової інформації щодо організаторів та замовників злочину за 2008 рік не з’явилося. Відсутнє реагування на резонансні злочини проти журналістів. Також відсутня реакція на факт збройного захоплення ТРК «Крим» кримськими депутатами, аби перервати журналістську програму про НАТО.

«Срібло» «завоював» Юрій ЛУЦЕНКО, міністр внутрішніх справ України, який конфліктував з каналом «1+1» та журналістом Жаном Новосельцевим, а також допустив побиття працівниками міліції фотокореспондентів під час акцій протесту проти незаконних забудов у Києві.

«Бронзову» сходинку зайняли власники ЗМІ. У їхньому «активі» численні звільнення журналістів із порушенням трудових прав, виплата зарплат у конвертах та недотримання норм трудового права.
Як сказано вище, четвертим став Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ, Київський міський голова. Він не надав журналістам інформації щодо роботи КМДА та Київради, а його прес-служба конфліктувала із журналістом СТБ Сергієм Андрушко, який намагався поставити меру запитання.

«П’ятірку» поставили Володимиру КОВАЛЕНКУ, Новокаховському міському голові (Херсонська обл.). Пан мер публічно назвав журналістів, які його критикують, „недоумками” і „ублюдками”, продовжував тиснути і погрожувати на їхню адресу, а 16 березня 2008 року було побито керівника бюро розслідувань ТО „Каховський плацдарм” Сергія Цигіпу, відомого критичними публікаціями про мера та його оточення.

На шостому місті – Сергій КІВАЛОВ, народний депутат України. У вересні 2005 року відбувся конфлікт між ним та Ігорем Яковлєвим, керівником програми «Академія» каналу СТВ. Після цього депутат запропонував журналісту звільнитися, пригрозивши, за словами самого Яковлєва, порушенням кримінальної справи. Після подання до суду журналіста засудили до 6 років позбавлення волі.
Рінат АХМЕТОВ, народний депутат України, став сьомим. Він подав судовий позов про наклеп проти Інтернет-видання «Обозреватель» до Лондонського суду на суму 100 тисяч доларів.

Восьмий – Юрій КУВІТА, начальник головного управління охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації. ЗМІ в Черкаській області не пускають в медичні заклади і не надають із цього приводу ніякої інформації. Це сталося після низки сюжетів та статей про кримінальну справу проти лікарів черкаської районної лікарні в Червоній Слободі.
Ганна ШЕВЧУК, голова Баришівської районної ради, посіла дев’яту сходинку. Вона звільнила головного редактора газети «Баришівські вісті» Наталю Кириленко після кількох років боротьби видання за редакційну незалежність

І, нарешті, замкнув десятку Микола НІКІТЮК, депутат Луцької міської ради, який подав до суду на журналістку газети «Віче» Галину Баран, звинувачуючи її у неправдивій інформації щодо незаконної побудови ним гаражів на прибудинковій території, хоча жодних документів на це будівництво не було, а висновок прокурора області про незаконність будівництва є. Також він чинить тиск на працівників Волинського телебачення, яке висвітлило це питання в передачі: опитали «не тих» людей, не мали права брати інтерв’ю в головного редактора газети, де з’явився матеріал («Відомості»).

Свій список склала і Спілка Журналістів. Цього року “почесне” звання “ворогів української журналістики” вибороли:
1. Олена Кальченко – суддя Деснянського районного суду м. Києва, яка задовольнила вимоги Сидоренка Ю.Г. про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнувши з працівників ЗАТ «Бліц-Інформ» Сергія Комишева та Максима Біроваша по 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 22 000 000 гривень – з ЗАТ «Бліц-Інформ». Верховний суд України скасував всі рішення по цій справі і повернув її на новий розгляд до Деснянського суду м. Києва.

2. Ігор Калєтнік – народний депутат України від КПУ, Голова Комітету ВР з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та Григорій Калєтнік – колишній голова Вінницької облдержадміністрації, які подали вісім позовних заяв до вінницької газети „33 канал” за висловлені у ній оціночні судження щодо попередньої та теперішньої діяльності цих політиків на суму 710 000 гривень.

3. Тетяна Ізмайлова – суддя, яка задовольнила позов Калєтників з відшкодуванням моральної шкоди у розмірі 270 000 грн.

4. Наталя Горелкіна – суддя Апеляційного суду міста Києва, яка спільно з суддями Ратніковою В. та Закропивним О. залишила у силі рішення щодо газети «33 канал», щоправда, зменшивши суму стягнення до 150 000 грн.

5. Михайло Бородін – голова Апеляційного суду Харківської області, який позивається до ТРК “Фора” за трансляцію прес-конференції народного депутата Юрія Кармазина. Справа розглядалася в суді тієї ж Харківської області. Рішенням суду першої інстанції з ТРК “Фора” стягнуто 74 985 гривень 33 копійки.

6. Олександр Шостак – суддя Дзержинського суду Харківської області, який прийняв до розгляду позов голови Апеляційного суду Харківської області та задовольнив його.

7. Микола Верес – голова Охтирського районного суду Сумської області, який позивається до газети «Панорама», журналістів Литовченко Д. та Весни О. і вимагає відшкодувати 300 000 грн. за публікацію «По беспределу», що розповідає про конфлікт між головою суду та депутатом Сумської міської ради Байдаком. Судом першої і апеляційної інстанцій у позові відмовлено, але Верховний Суд направив справу на новий розгляд.

8. Вікторія Шилова – генеральний директор Дніпропетровської обласної телерадіокомпанії, яка, отримавши посаду, незважаючи на спротив більшої частини журналістського колективу, незаконно звільнила групу журналістів з грубим порушенням конституційних прав на працю.

9. Фелікс Сігал – в. о. голови Роздільнянської райдержадміністрації (Одеська область), який грубо тиснув на редактора районної газети «Вперед» Тамару Калашинську, погрожуючи їй звільненням.

10. Наталія Єфремова – начальник управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Оксана Москаленко-Федорова – начальник відділу прокуратури Миколаївської області, які несправедливо знизили пенсію колишньому заступнику головного редактора газети «Рідне Прибужжя» 73-річному Анатолію Колеснику.

11. Любов Шамрай – голова Ізюмської райдержадміністрації (Харківська область), яка у 2006 року, всупереч Закону, вимагала від редакції «Обрії Ізюмщини» безкоштовно друкувати матеріали свої та установ і організацій району, 2007-го чинила опір фінансуванню газети, 2008-го – заборонила фінуправлінню перераховувати редакції кошти, виділені сесією районної ради.

12. Олександр Кравець, Григорій Шаркевич – депутати Синельниківської міської ради (Дніпропетровська область), Віктор Бутліменко – секретар цієї ж міськради всупереч Закону України, які прагнуть силами депутатів позбавити редакцію газети «Синельниківські вісті» приміщення¸ яким вона володіє десятки років без згоди трудового колективу редакції та інших співзасновників – райради і райдержадміністрації, які минулого року надали газеті фінансову підтримку у шість разів більшу, ніж міськрада.

Як бачимо, представників Хмельниччини у цих рейтингах немає. Але, на жаль, треба додати ще два слова: «Поки що». Деякі факти останнього місяця цьому, як кажуть, «способствуют». Що ж, у нас вільна країна (хоча дехто про це хоче забути), тому шлях до топ-десятки 2009 року відкритий…

На вас тиснуть? Вчинили напад? Відцензурували статтю чи телесюжет? Скаржтеся – і вашому кривднику знайдеться місце в анти рейтингу-2009! Про всі випадки перешкоджання журналістам в роботі повідомляйте Інститут масової інформації: info@imi.org.ua, та Незалежну Медіа-профспілку України profpres@ukr.net). Моніторинг порушень прав журналістів та ЗМІ Інститут масової інформації здійснює за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».
 

Автор: Информационная служба Моей газеты+