https://moyagazeta.com/

Хмельничани сказали своє «ні» кредитному рабству

Хмельницьке об’єднання громадських організацій «Край», Союз автоперевізників області, профспілка захисту підприємництва міста Хмельницького, громадське об’єднання «Народна самооборона», приватне підприємство «Хмельницьке регіональне бюро судово-медичних експертиз», а також Хмельницьке об’єднання вкладників та позичальників закликали жителів міста та області, які потрапили до так званого «кредитного рабства», або не змогли отримати належні їм депозити, а також інших небайдужих громадян доєднатися до їх акції.

Об 11-й ініціатори разом із кількома сотнями людей зібралися, як і було оголошено раніше, на Майдані Незалежності. До раніше оголошеного переліку ініціаторів доєдналася і «Свобода», тому над зібранням людей, що підтримали організаторів пікету, рясно майоріли «свободівські» та «самооборонівські» прапори. Пікетувальники змайстрували на постаменті, де колись височів пам’ятник «вождю мирового пролетаріату», шибеницю – символ влади та банків. Згодом на шибениці «стратили» опудало, яке, в свою чергу, мало представляти позичальника та вкладника.

Як було оголошено на Майдані, акція носить загальнонаціональний, незалежний характер, і організована на підтримку черкаських правозахисних та підприємницьких громадських організацій. Подібні пікети пройшли вже у багатьох містах України –ініціатива мешканців Черкас була підтримана найбільшими містами країни: Харковом, Уманню, Кременчуком, Запоріжжям, Івано-Франківськом, Дніпродзержинськом… Одночасно з Хмельницьким ініціативу подібний мітинг пройшов у Нетішині. До Хмельницького і Нетішина також прибули мешканці з ближніх районних центрів.

На Майдані організатори висловили свої вимоги до влади, які згодом озвучили на прес-конференції, організованої з цієї ж нагоди. По закінченню пікетування протестувальники вирушили до регіонального управління Нацбанку, щоб передати вимоги його керуючому.
На початку брифінгу організатори звернули увагу представників ЗМІ на те, що акція протесту носить неполітичний характер. Як вони розповіли далі, внаслідок кризи, яка спалахнула у 2008 році в фінансово-економічній сфері, в минулому році ВВП країни впав на 15%, а промислове виробництво – більше, ніж на 20. В останнє передкризове п’ятиріччя значна кількість громадян намагалася отримати кредити, тому сьогодні, після різкого падіння гривні та зниження доходів громадян, багато з позичальників опинилися на межі виживання, оскільки часто-густо не спроможні платити не те що відсотки за кредитами, але й запозичену суму. Внаслідок цього значно впав ринок споживання, а, як відомо, найважливішим чинником виходу із кризи є зростання внутрішнього ринку та стимулювання попиту.

Як вважають організатори, максимальне зменшення навантаження на банківських позичальників з метою збереження платоспроможності останніх, введення процедури банкрутства для неплатоспроможних, ліквідація диспропорцій у правах банківських установ та їх клієнтів (вкладників та позичальників) та усунення можливих шляхів зловживань у банках – ось основні пріоритети, які має сьогодні встановити для себе держава. Одночасно мають бути вжиті заходи, які б якомога скоріше призвели до оздоровлення та відновлення економіки – ухвалення законів про розподілення валютних ризиків між банками, позичальниками та державою, а також про встановлення відсоткових ставок по кредитам у розмірі, який існував на 01.10.08р. – до початку кризи в Україні, внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Також, на думку ініціаторів акції, необхідно ухвалити закон, згідно з яким звільнялися б від відповідальності (штрафних санкцій) позичальники усіх банківських установ, якщо невиконання умов договору виникло після 01.10.2008 року. Не оминули своєю увагою і вкладників коштів. Організатори зазначили, що одним із засобів оздоровлення економіки буде заборона на обмеження щодо зняття депозитів та введення штрафних санкцій за порушення таких норм.

Як зазначив голова спілки автоперевізників області Микола Крутенчук, сьогодні більшість банків, що діють на території України, є іноземними. Отже, українці поступово стають боржниками перед іншими державами. У свою чергу, голова обласної організації громадського руху «Народна самооборона» Олег Горбачевський сказав, що ця акція не буде останньою, оскільки організатори розуміють, що проблему вирішити за один раз неможливо. «Ті ставки, що визначені зараз НБУ та банками, сплачувати неможливо, оскільки вони заганяють позичальників ще в більшу кабалу». Також Олег Васильович зазначив, що фінансові вливання, які були зроблені у вигляді рекапіталізації банків, не мали позитивного результату, і наразі невідомо, куди дійсно пішли кошти, виділені державою на оздоровлення банківської системи.

Правозахисники, які були присутні на прес-конференції, відмітили, що майже всі договори, які укладаються між банками та клієнтами, є односторонніми, і дуже часто банківські установи зловживають своїм становищем та змінюють умови угод, збільшуючи ставки та примушуючи переводити доларові кредити у гривневі, що значно збільшує суму самого кредиту.
Голова профспілки Захисту підприємництва Надія Кнець повідомила, що наразі більша частина підприємців знаходиться у край скрутному становищі, оскільки обсяги продажу значно впали. Незважаючи на такий складний стан справ, почастішали випадки конфліктних ситуацій, що виникають з правоохоронними і контролюючими органами. Також підприємництво вкрай обурено чинним законодавством, яке існує на сьогодні. Адже до цього часу не прийнято закону «Про ринок», який би встановлював всеукраїнський стандарт діяльності усіх українських ринків. «Незлим тихим» згадали й пенсійне законодавство, при якому людина, маючи стаж 30 років, іноді неспроможна отримати навіть мінімальну пенсію, а держслужбовці отримують виплату «соціальних» гарантій у сумах, що вимірюються кількома тисячами гривень. Питанням без відповіді залишилася фраза, яку виголосила Надія Володимирівна: «Як слуги народу живуть краще, ніж сам народ?»

Певне, на цьому і завершимо наш репортаж. Але наостанок нагадаємо: не всі громадяни України брали кредити, і значна частина позик уже повністю погашена. Якщо ж держава нестиме ризики поряд із позичальниками та кредиторами, то чому решта народу має відповідати за тих, хто отримав кредити і згодом не зміг їх віддати, а також за банки, які, в силу різних обставин, будучи в більшості своїй недержавними установами, не виконують своїх обов’язків ані перед позичальниками, ані перед вкладниками? Можливо, достатньо (хоча у нашому суспільстві – це неможливо) просто найти винного у валютних та гривневих спекуляціях?

Ольга Лисиця для МГ+