https://moyagazeta.com/

Про гроші, пільги та «нестерпні умови»

Вона зазначила, що питання пільгових перевезень особливо гостро стоять для тих громадян, які через фізичну немічність навіть не мають змоги вийти за межі свого житла, не кажучи вже про те, щоб скористатися громадським транспортом.
“Відбувається соціальна несправедливість: ті люди, які можуть користуватися пільгами, їздять декілька разів на день і використовують цю можливість. Інші – ніколи не користуються цією послугою. Надзвичайно велика кількість громадських організацій області говорить про те, що потрібно якнайшвидше вирішувати питання на рівні центральних органів влади щодо заміни існуючої системи пільг на перевезення на компенсаційні виплати. Люди погоджуються навіть на незначні суми у 40-50 гривень на рік, але кажуть, що використають ці гроші на те, щоб один раз кудись поїхати, викликавши таксі”.

Пані Надія зазначила, що на сьогодні виникла напруга між перевізниками та людьми, що мають право на пільги: “Цей рік названий роком ветерана, тому дуже не хотілося б, щоб наші люди, які мають певні заслуги, стояли обабіч дороги, а поряд з ними проїжджали автомобілі, які не будуть їх брати та везти, тому що ті користуються пільгами”. На це пан Ядуха запропонував це питання дещо відкласти, щоб вивчити його на протязі декількох днів, а Іван Гладуняк сказав, що це питання включать на розгляд сесії не пізніше кінця червня – початку липня, пояснивши це тим, що повинні бути присутніми обидві сторони. Він висловив бажання про те, щоб депутати прийняли звернення про прохання інформувати громадськість про умови, та результати підписання таких угод.

Петро Капусняк («Наша Україна») наголосив, що громадськість має право бути поінформованою владою про те, які угоди підписуються на державному рівні. А саме: «Минулого року газ був по 300 доларів, і нам говорили, що це добре, а Німеччина та Франція отримують його по 200 доларів. Виникає питання: що ж зробили ці країни Росії, що вона так дешево поставляє? Сьогодні знову підписано договір, а я, наприклад, навіть не знаю, скільки сьогодні коштує тисяча кубометрів газу. Одні кажуть 200, інші 300, треті 250… Кажуть, що ми будемо отримувати 40 мільярдів. За рік, за два чи за 10 років? Про це також ніхто нічого не знає…»
Іван Гладуняк на це повідомив, що такими політичними питаннями повинна займатися Верховна Рада та Кабмін, а обласна рада зібралася на сесію задля розглядання бюджету.

Він поінформував усіх присутніх про кадрові призначення, які відбулися протягом квітня-травня 2010 року, називаючи усіх поіменно.
Виступив депутат Сергій Абросімов. Він говорив про те, що існує реальна загроза погіршення економічної ситуації у Камґянці-Подільському, який займає останнє місце серед міст обласного значення щодо фактичних доходів на душу населення. Наприклад, по Хмельницькій області середня заробітна плата у 2009 році становила 1521 гривню, в той час як у Камґянці вона склала 1382 гривні.
Далі мікрофон перейшов до Леоніда Бриндікова. Він задав запитання Сергію Пенюшкевичу: «Чому в обласній лікарні виділяють 21,5 грн на харчування, а в тубдиспансері та госпіталі ветеранів війни -16? Хворим потрібне якісне харчування, тому що до лікування входить і харчування. Якщо людина харчується нормально, то вона не буде хворіти і у неї буде імунітет нормальний”. Потім він висловив обурення з приводу того, що все обладнання пішло у обласну лікарню. На його слова пан Гладуняк зазначив, що обласна лікарня все ж таки обслуговує область…

Сергій Пенюшкевич відповів: ” Що стосується госпіталю ветеранів, то існує постанова Кабінету міністрів, яка чітко визначає вартість харчування. Там визначено і нікому не дано думати: більше чи менше. Ми його мусимо виконувати”. Й додав, що обласна лікарня є багатопрофільним закладом, і ця вартість забезпечує харчування для різних категорій хворих.
Знов Бриндіков: “Ми – єдина область в Україні, де немає фізкультурно-спортивного диспансеру. Питання є надзвичайно важливим, оскільки обстеження спортсменів та функції спортивної медицини виконує лише один лікар, який знаходиться у кабінеті однієї з лікарень міста Хмельницького. Не приведи Господи, щоби щось сталося на якихось змаганнях, бо тоді будуть підніматися питання щодо якості діагностики. Наскільки реально відкрити цей диспансер цього року, за рахунок передбачених коштів на галузь медицини без додаткових коштів?”

Пенюшкевич відповів: «Ця проблема відома, але для її вирішення потрібно вивчити загруженість наших закладів охорони здоровґя, тому що новий заклад підготувати ми не зможемо.” А на рахунок того, чи потрібні будуть додаткові кошти чи ні, пан депутат пояснив, що йому важко відповісти на це питання без конкретних розрахунків та конкретних цифр. Але він готовий розглядати пропозиції.
Віталій Олуйко виступив від імені фракції по питанню прийняття бюджету, який він назвав “мистецтвом рівномірного розподілу розчарувань”, аргументувавши це тим, що: “…Ніколи, ніде і ніхто не був задоволений бюджетом сповна, навіть найбагатші країни. У нас також є підстави бути незадоволеними, тому що за лапками витратної частини цього бюджету залишилися дуже багато невирішених, непрофінансованих питань… Але бюджет треба приймати, тому що це правила гри на бюджетному ринку та працювати над тим, щоб бюджет та його дохідна частина зростали. Треба примусити всі справжні підприємства і фабрики області платити нормальні податки, а не 200 гривень. Кого ми обманюємо? Це ж не чесно! Це нікуди не годиться! Є закон про підприємства і всі акціонерні товариства повинні пройти люстрацію, платити до казни і дбати про своїх людей, про їх майбутній пенсійний вік”.

Він також висловив обурення, щодо того, що Білогірський молокозавод зареєструвався в Полтавській області, та платить туди податки, а наша обласна рада не знає, як на це вплинути. А яким тоді повинно бути вирішення питань? А ось таким: “Ми повинні створити нестерпні умови для цього керівника і цього підприємства! Тиждень, другий тиждень не повозити туди молока – зареєструється і буде памґятати, що треба шанувати цю владу, цих людей і зареєструватися по місцю знаходження! Тобто, дохідна частина – проблема, над якою ми повинні працювати”.

Анатолій Побережний вже 1 рік 5 місяців очолює Хмельницьке комунальне підприємство “Фармація” завдяки тому, що його підтримали депутати та проголосували. Він звітував, що за цей час вдалося “дещо” зробити: з 10-ти підрозділів розширити його до 22-ох. “Виступаючи на комісіях у новому році, мені вдалося переконати своїх колег, Управління фінансів, обласну раду, і нам виділили 1 мільйон гривень. Спочатку місячний оборот становив 720-730 тисяч гривень, потім у 2009-му нам вдалося довести його майже до мільйона 700 тисяч. З метою зекономити кошти на опалення ми перейшли на економнішу систему, а також провели ряд інших заходів. Можливо, моя принципова позиція в житті не завжди була коректною, можливо, у когось є якісь претензії до мене, як до людини, але це не стосується колективу, який я очолюю, не стосується підприємства, а стосується однієї людини”. Він зазначив, що за останні 5 місяців “завдяки” його опонентам, на підприємстві побували вже усі можливі перевіряючі та контролюючі органи, які тільки зареєстровані у Хмельницькій області.

Галина Мельник процитувала виступаючого, що: “…Заробляння грошей – це важка справа”, і продовжила: “А розподілення грошей – це мистецтво. На всю медичну галузь ми маємо 10 мільйонів, а на обласний ліцей ми кожного року даємо мільйони. От і знову даємо туди 7 мільйонів. Дуже хочеться запитати голову бюджетної комісії про те, коли вже це припиниться? Це будівництво колись буде завершене, чи надалі залишиться бездонною кишенею?”
На це була дана відповідь: «Ці 7 мільйонів прийняті за рахунок галузі освіти, й кошти йдуть безпосередньо на галузь. Вони виділяються для того, щоб заклад здати в експлуатацію. Його будують з 1979 року, і зрозуміло, що незавершена будівля не може так довго здійснювати функції, не будучи зданою».

Петро Капусняк звернув увагу на проблеми у Новій Ушиці, де влітку жителі залишаються без води. Це триває роками. “У 2008 році нам потрібно було один мільйон – дали. У 2009-му потрібно було вже два, але ми просили також один. Решту хотіли взяти із міського бюджету – не дали, на цей рік – теж не даєте, а потрібно вже 3 мільйона. На наступний рік вже буде 5… Якщо так піде й далі, ми ніколи не зробимо того водопроводу. Добре, що Нова Ушиця на горбах…”
Завершив він свій виступ словами: “Виходить, що влада для себе працює. Сьогодні всі страйкують для того, щоб влада почала працювати… Сьогодні влада не працює на громаду”.

Володимир Кулаков зазначив, що, хоча й лунала з боку виступаючих критика підприємств, але жоден представник бізнесу чи підприємства не виступав: “Усі тут соромили, ганьбили… Я дуже поважаю Віталія Миколайовича, але хіба можна так казати «створити нестерпні умови»… Лише той, хто керує підприємством, розуміє, що це таке, яку треба мати дублену шкіру, щоб щось зробити… Дійсно, бізнес потрібно виводити з тіні, заставити усіх зареєструватися, щоб не було ніяких підпільних цехів, але для цього не треба «створювати нестерпні умови», а відноситися до бізнесу з повагою. Хоча б не заважати!»

Також на сесії лунали сподівання, що у цей важкий час бюджет все ж буде поповнюватися та зростати, та схвальні думки про поставлені завдання, які потрібно виконувати. Як і очікувалося, мали місце суперечки щодо виділень з бюджету на ту чи іншу сферу: «Десь виділили недостатньо, десь забагато, а про щось взагалі забули…»
Що ж головне? Дуже добре, що хоча основна маса нардепів і сидить мовчки, витрачаючи кисень у сесійній залі, та іноді посміхається, все ж й досі знаходяться одиниці, котрі справді бажають працювати, щось змінювати у благоустрої області, які занепокоєні долею людей.

Тамара Горобчик