https://moyagazeta.com/

Останній подих українського книговидавництва

Віднині українська держава остаточно житиме окремо від української книги. За новим законопроектом, у царині книговидавництва жодної фінансової підтримки україномовній книжковій продукції вже не буде – можливо, тільки мовами нацменшин, пише tvi.ua

Видавництва лиш іронічно посміхаються у бік цих законодавчих змін: адже і донині ніякої підтримки не було. Україномовні перекладачі іноземної літератури, зокрема художньої, не розуміють: для чого уряду город городити новими змінами до книжкового законодавства.

Офіційна статистика каже, що з книговидавництвом в Україні все гаразд. За даними Книжкової палати ім. І.Федорова, книг і брошур у 2011 році було видано понад 20 тисяч одиниць, а у 2012 році – майже 24 з половиною тисячі. Тираж становив у 2011 році 46 із половиною тисяч примірників, а у 2012-му – понад 58 тисяч.

Начебто бачимо зростання, якого насправді немає. Бо у згадані роки видавали шкільні підручники, які не є ринковим товаром, а крім того, застосування штрафних санкцій до книговидавців за невчасне передання примірників книжок до сховищ Книжкової палати призвело до того, що підприємці понесли книжки… попередніх років видання.

Уряд і податківці, не переймаючись суттю проблеми статистики, вже розробляють новий документ про скасування взагалі будь-яких пільг у найслабшому секторі вітчизняної економіки – видавничому.

Тим часом інтелектуальний колапс обов’язково спричинить і економічний, бо жодна розвинена країна світу ще не збудувала власної економіки без кадрового потенціалу. А його становлення може відбутися тільки завдяки книжці. 

Фото ualit.org