https://moyagazeta.com/

Коли болить, то добіжиш до Конопківки

І хоч воно невеличке, однак його знає не так уже й мало людей: 50 тисяч пацієнтів оздоровлювалися і лікувалися у тутешньому санаторії “Медобори”.
Той барон, без сумніву, був не лише освіченою людиною, а й допитливим краєзнавцем, коли врахувати, що неподалік Конопківки розташована Подільська святиня – Зарваниця. Її цілюще джерело згадується у літописах уже з тринадцятого століття. Легенда розповідає про ченця, котрий, рятуючись від монголо-татарського набігу на Київ, опинився на галицькому Поділлі. Знесилений, голодний і спраглий, він заснув. У сні йому з”явилася Пречиста Діва Марія, яка з усміхом дала йому край свого омофора. Коли чернець прокинувся, поруч у росяній траві світилося прозоре джерело. Згодом він побудував тут капличку й примостив у ній ікону Богоматері. Недужі люди, почувши про диво, приходили до джерела, пили цілющу воду й одужували. Легенди розповідають, що так зцілився і князь Теребовлянський Василько. Впродовж століть Зарваниця є островом Божої любові. Нині вона відроджується як святий Всесвітній Марійський відпустовий центр, куди приходять прочани з усіх куточків світу помолитися і припасти вустами до цілющого джерела. 2000 року тут споруджено величний собор Зарваницької Матері Божої, у якому встановлено Чудотворну ікону, до якої упродовж року прийшло близько одного мільйона прочан…

Вочевидь легенду знав і барон фон Конопко. Він заснував невелику колонію німецьких і польських поселенців, якій дав родову назву. 1829 року в барона гостював доктор Генріх Мосинг. Він і здійснив фізико-хімічний аналіз конопківської води й навіть видав німецькою мовою монографію про її цілющі властивості. Це була перша наукова праця про мінеральні води Тернопілля. А барон, відкривши сірководневе джерело, започаткував у Конопківці бальнеологічну оздоровницю, у якій опікувалися своїм здоров”ям місцеві вельможі. Вона приймала пацієнтів упродовж 70 років, поки не згоріла.
Може, хто й посміхнеться скептично, мовляв, чи не забагато чаклунів і віщунів, бракувало лише байок про живу й мертву воду. Не поспішайте з висновками: коли болить, то й до джерела помчиш, і в легенду повіриш. А коли вона ще й науково-обгрунтована… Чому б і не спробувати?