«Тож, чи на правильному ми шляху?..»

Зал був переповнений. Приємно відмітити, що відвідувачі були різного віку. Захоплювали своїми розповідями про життєвий і творчий шлях поета ведучі Сергій Трояновський, актор, режисер та керівник монотеатру «Голос», а також Володимир і Людмила Разуваєви, актори молодіжного театру «Живе слово». Глядачі, незважаючи на те, що були добре знайомими із діяльністю та творіннями Чехова, дізналися безліч цікавих та вартих уваги фактів з життя письменника. Актори Наталя Антонюк, Віра та Сергій Нікуліни, Станіслав Гаврилькевич продемонстрували п’єси «Товстий і тонкий» і «Ювілей», за що були нагороджені гучною хвилею овацій. Чеховські герої постали перед нами настільки природно, що, здавалося, ми справді перемістились у роки, коли жив і творив письменник. Своєю грою вони зуміли передати тонкий гумор автора, його любов до людини, жалість та розуміння її слабкостей, душевну красу та моральну потворність, – отже, саме те особливе чехівське сприйняття людини, яке так цінував у авторі тодішній читач. На сцені демонструвалися медіа-файли із виставою «Вишневий сад» за участю відомих російських акторів театру «Соврємєннік», а також фрагменти з фільму Микити Михалкова «Незакінчена п’єса для механічного піаніно».

Після закінчення дійства зал аплодував стоячи. В очікуванні висловити свою подяку ведучому Сергію Трояновському за неперевершений концерт, я випадково почула розмову людей, котрі були в захваті від побаченого і виявили бажання навчатися акторської майстерності у монотеатрі «Голос». Спілкуючись із Сергієм Миколайовичем, я поцікавилася, який же був лейтмотив проведення вечора пам’яті Антона Павловича Чехова. Те, що ми ще раз маємо можливість згадати цю геніальну людину, пройти стежиною його життєвого та творчого шляху, це, безумовно, чудово. Але повинен бути якийсь стержень! У відповідь я почула: «Ми намагаємося продемонструвати, що минуло уже більше ста років з дня смерті письменника, а проблеми, висвітлені у його творах, мають місце у нашому уже сучасному житті. Тому й п’єси ми підбирали, щоб краще відтворити це. Тож, чи на правильному ми шляху?!..»
Заінтригував мене Сергій Трояновський… Бажаю і вам замислитися над цим питанням.

Юлія Шпичко, НВК №10, 11-Б клас